LesikPsih7Оценка: 5/5 Голосов: 1 |
Будинки закреслили небо.
Я пташка в тенетах міських.
Постійно у русі до себе.
Постійно в бігах від усіх.
Машини струмками розбіглись.
Я в ритмі асфальтних доріг.
Будинки закреслили небо.
І дихати важко у них.
Мій біль заглушили турботи:
Папери, печатки, слова.
Щоденна рутинна робота
Мій сенс, моя радість, буття.
Будинки закреслили небо.
І час неупинно зника.
Лиш думка моя має право
На своє незалежне життя.
5.04.16