Суха вода регіону і відродження сіл

Біда не обирає місця і часу, і не запитує, коли їй прийти. І саме в такі моменти люди вирішують: бути байдужими, чи прийти на допомогу.. Так і сталося минулого літа, коли в селах Коростенського району через засуху зникла вода.
Колектив моєї компанії "Зоря" в Стремигороді тоді невідкладно прийшов на допомогу. Підвіз води на той час був певним порятунком для багатьох людей, і назвати це продажем, а тим більше заробітком, можуть лише байдужі та недалекоглядні люди. Політичний підтекст я також не виключаю.
Будучи в бізнесі понад 20 років, розбудувавши мережу аптек та опікуючись відродженням льонарства в області, навряд ця бізнес-модель могла б мені бути цікавою.
[c]Трошки поясню, як я зріднилася з мешканцями села, в якому працює моя компанія "Зоря", і чому ми не могли бути осторонь.
Три роки тому я придбала аграрну компанію «Зоря» в селі Стремигород Коростенського району Житомирської області. Відверто, спочатку бачила перед собою лише одну ціль – відродити підприємство, відродити культуру вирощування льону.
Але мій підхід до ведення бізнесу соціально-відповідальний. Окрім робочих місць, ми створили на селі спортивну команду та творче об’єднання вокальної групи «Льоноцвіт». Кожен, хто працював з нами, ставав нашою частинкою.
Мені стало зрозуміло, що відкриття бізнесу та робочих місць - це ледве не єдиний дієвий інструмент відродження села. Саме тому, я вирішила взяти участь у виборчій кампанії та запропонувати свої знання регіону. Я постійно говорю, що лише інвестиційна складова допоможе області. Але це вже тема іншого блогу. Повернемося до води.
Після того, як мене обрали депутатом обласної ради в 2015 році, питання води знову до мене повернулося вже цієї весни. Отримала звернення від мешканців сіл Сингаї та Грозине про те, що у них практично відсутня питна вода. Причина - близьке розташування міського сміттєзвалища до земель. Воно і забруднює підземні води в місцевих криницях.
Також ускладнює ситуацію наявність покладу граніту на невеликій глибині, через які неможливо побудувати індивідуальні криниці. Неякісна вода створює загрозу здоров’ю людей. Вода в криницях жителів обох сіл не придатна для використання , про що свідчать результати обласної і районної СЕС.
Я вивчила питання і дійшла висновку, що по всьому регіону поширена проблема недостачі води... Тоді про яке відродження сіл можна говорити, якщо люди не забезпечені елементарним?
Влітку 2015 року Червоноармійський район потерпав від засухи, в деяких селах люди змушені були використовувати річкову воду. Найоптимальнішим варіантом для вирішення подібних проблем є відновлення програми «Питна вода», яка останні роки не фінансувалася.
Наразі мною подано депутатський запит, щоб комплексно підійти до вирішення цього питання. При тому, вивчаю всі можливі варіанти проведення водогону для цих двох сіл. І спекуляцій на питанні води варто уникати, як мінімум, щоб цими розмовами не відтерміновувати вирішення нагальної проблеми. Від неї на пряму залежить здоров’я багатьох наших мешканців області.