ПЕРЕВІРКИ БІЗНЕСУ – 2: ШАХРАЇ В ЗАКОНІ

Хочу продовжити тему перевірок. 
Минулого тижня я писав про те, як діяти, коли шахраї, видаючи себе за посадових осіб контролюючих органів, вимагають від підприємців гроші за відмову від перевірки вимог трудового законодавства. 

Але це не єдина проблема для бізнесу, пов’язана з перевірками – візити справжніх посадових осіб також можуть містити у собі масу потенційних зловживань та ексцесів. 

Зокрема, з приводу оформлення такого документу, як посвідчення (направлення) на перевірку. 

Відомості, що мають містити направлення на перевірку, встановлені статтею 7 Закону «Про основні засади контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності». 

А в реальності може виникнути ситуація, коли вимоги до оформлення направлення не дотримуються, а підприємець все одно змушений допустити контролерів до перевірки. 

Чому? Розповім, як можуть трактувати закон деякі посадові особи органів, що здійснюють нагляд. Так, закон передбачає вимоги до направлення на перевірку. Але той же самий закон дозволяє підприємцю не допускати перевіряючих до перевірки лише якщо направлення немає взагалі. А якщо воно є, то не допустити до перевірки не можна.

Що це означає? А те, що в направленні можуть бути недоліки та невідповідності вимогам закону, але сам факт (наявність направлення) має змусити підприємця допустити контролерів до перевірки. 

Хочу особисто зазначити – це хибна думка. Раджу підприємцям не піддаватись на подібні маніпуляції. Я стою на такій точці зору, що якщо направлення на перевірку не містить у собі всіх вимог, передбачених законом, то це вже не направлення. А отже – можна не допускати посадових осіб до такої перевірки. При цьому закликаю підприємців ділитись зі мною всіма випадками подібних порушень з боку контролерів – чим їх більше, тим більше шансів змінити ситуацію на рівні законодавства. 

Окремо звертаю увагу: якщо перевіряючих до перевірки допустити, то потім скаржитись на порушення закону не буде ніякої можливості, тому що суди цю ситуацію розтлумачили досить своєрідним шляхом. 

В судових рішеннях, зокрема, зазначається таке: «Оскільки, позивач не скористався правом недопуску до проведення перевірки та подання своїх зауважень чи заперечень на акт перевірки, суд приходить до висновку, що сумнівів у позивача стосовно легітимності перевірки не було. Отже, суд приходить до висновку, що перевірка підприємства позивача проведена на підставі та у межах повноважень, визначених законом».

Тобто, якщо підприємець допустить контролерів до перевірки, вона вже апріорі вважається законною. 

Вважаю, що це неправильно і так бути не повинно. Для вирішення ситуації я підготував законопроект, де пропоную чітко та зрозуміло встановити деякі моменти. Зокрема, чітко визначити, що не лише відсутність документу (направлення на перевірку), але й невідповідність його закону є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. 

Закликаю підприємців, громадські організації, профільні асоціації та небайдужих громадян долучитись до спільної роботи над цим законопроектом (реєстр. №6042, посилання - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61072 ). Впевнений, це не єдина проблема у сфері проведення заходів нагляду (контролю), що потребує вирішення. Разом ми доопрацюємо цей проект та виправимо ситуацію!

Моя електронна адреса: [email protected]