Спекуляції на темі реституції не принесуть Порошенкові любов поляків

16 вересня 2014 року Верховна Рада схвалила законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. В цей же день він був підписаний і президентом країни Петром Порошенком.

У моєму розумінні, саме з цього моменту ми і повинні були почати показувати, а скоріше навіть доводити Євросоюзу, що всі наші "БУДУЧИ" і "БАЖАЮЧИ" - це не просто слова, а сенс нашого життя. Але, як це часто буває, щось у нас пішло не так, і ми почали втрачати шанс за шансом. Одним з яких була і реституція.

Зараз на офіційному інтернет-представництві президента Порошенка розміщена петиція "Через десовєтизацію налагодити відносини з Польською республікою". Її автори, а також 12 осіб, які підписалися під нею, вважають, що Україні необхідно повернути полякам все, що належало їм до початку Другої світової війни, для того, щоб довести Європейському Союзу свою відданість, любов і повагу. Ідея, товариші, відмінна, але чи не пізно вона вас (нас) осінила?

Моя думка: треба було думати раніше. Ця ложка хороша була до обіду два з половиною року тому. Тоді, коли країни ЄС бачили в нас відданих друзів, які бажають поглиблювати і розвивати тісні тривалі стосунки, засновані на загальних принципах, цінностях і правах. Адже коли Україна підписувала Угоду про асоціацію з ЄС, ми саме такими себе і позиціонували, чи вірно?! А ще обіцяли поступово адаптувати своє законодавство під норми ЄС, так?! Так ось однією з них є реституція. І, повірте, це не ми якісь особливі і від нас не вимагають нічого надприродного, через реституцію пройшли дуже багато держав (Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Литва та інші). При цьому сьогодні в Європі реституція однаково застосовується до всіх сфер - починаючи від приватних суперечок, закінчуючи конфліктами, наприклад, релігійних організацій з державою. І раз ми встали на шлях євроінтеграції, то ми просто зобов'язані були вжити всі їх правила без винятку. Ще тоді, у вже далекому 2014 році нам треба було вносити зміни в національне законодавство і врегулювати всі питання по реституції на правовому рівні. А потім віддавати все без залишку. Що ж зробили ми? Погодилися на одну половину європейської ідентичності і досі продовжуємо ігнорувати існування другої.

Це несолідно, панове!