ТИ ДИВИ! Виставу «HomoSoveticus» покажуть у Житомирі.

Більше, ніж про «совок». У Житомирі покажуть українську версію «HOMOSOVETICUS» Шендеровича

Вистава «HomoSoveticus» за  п’єсою Віктора Шендеровича, здається, повина бути буфонадою, веселими похоронами «совка». Але вона виявляється набагато глибшою, містить багато нашарувань і змістів, схованих за порою гнівливими, часом ніжними діалогами старого емігранта й молодої американки. Крім обговорення радянського минулого, героям є про що поговорити - про самотність, любов, підлісті й відповідальність. За тих, кого ми приручили, і за тих, кого знищили.

Постановник Максим Голенко визнає, що п’єса «сидяча», і що одним з найважливіших завдань було внесення драйву, ексцентрики, «щоб дія кипіла».

Для постановки Голенка залучив продюсер Михайло Бондаренко. Для його нової театральної компанії «Ампулка» «HomoSoveticus» – перший спектакль, хоча сам Бондаренко має великий досвід роботи з театрами – співпродюсурував «АФРОДІЗІАК», випускав спектаклі в Ризі й Тбілісі, привозив до України відомі вистави Романа Віктюка, Євгенія Гришківця, театру «Ленком» , Моссовета та інших. П’єсу йому для постановки віддав сам Віктор Шендерович.

«Можна сказати, Шендерович настійно, приперши до стінки, рекомендував мені взяти його п’єсу й поставити в Україні. Ми тоді з Максом робили «АФРОДІЗІАК» у київському цирку – з тиграми, левами й гуртом людей. Одержавши від Шендеровича текст, я зрозумів, що Максим повинен його ставити, – згадує продюсер. – Півроку міркували, ліпили «кістяк» спектаклю, наш художник Леся Головач поступово робила декорації».

Коли справа дійшла до вибору акторів, продюсер уже знав, що Гольдінера повинен грати актор Харківського театру ляльок ім. Афанасьєва В'ячеслав Гіндін. А Голенко був упевнений, що Джейн Уотсон краще всіх зіграє акторка Ольга Жуковцева із Дніпра. Українцям вона відома по ролі помічниці міністра закордонних справ у серіалі «Слуга народу» і зйомках в інших проектах «95 кварталу».

«Я на 250% щасливий, що ми її знайшли. Вона талант, трудяга, репетирувала на нашій базі в Харкові по шість, по дванадцята годин в день, встигаючи при цьому зніматися в Києві, і приїжджати до родини в Дніпро», – розповідає Бондаренко.

«Я бачила, що робив Макс Голенко в Києві, тому зустрілася й відразу запитала, як він буде це ставити, – згадує акторка. – Потім мені сказали, що партнером буде Гіндін. Я дзвоню знайомому харківському акторові. Він говорить, що Слава – найгеніальніший актор, і це буде для мене велике щастя й тонна досвіду – попрацювати з ним. Так і відбулося».

На репетиції пішло менше місяця, розповідає продюсер. До роботи залучили музикантів з харківської групи SHKLO – вони писали й виконували для спектаклю музику, грали невеликі ролі й створювали всі шумові ефекти. Самі музиканти, дехто з них мають театральну освіту, зізнаються, що спектакль став для них «віддушиною в щільній музичній роботі».

«Ми - недержавний театр, ми не можемо собі дозволити репетирувати півроку, поки комунальні послуги, зарплати оплачуються з бюджету, – розповідає Бондаренко. – Я продюсер, я інвестую у виставу. І як інвестор, ледве не більше всіх зацікавлений у тому, щоб глядач прийняв постановку. Якщо глядачеві подобається, він купує квитки, отже ми зробили якісний продукт, одержали прибуток, щоб зробити наступний спектакль. Нормальний не-радянський підхід. У нас же вистава саме про це – про рятування від «совка».

Зібрана з різних міст команда, поділяючи думку продюсера, уникала «совка», де тільки можна. Наприклад, п’єса змушувала їх працювати в «розмовному» жанрі. Але режисер знайшов способи зробити цього «Гольдінера» несхожим на усіх інших.

«Цю п’єсу зазвичай ставлять по-побутовому, – пояснює Гіндін. – Піддаючи критиці «совок», грають за правилами звичайного радянського соцреалістичного театру – їдять, п’ють, розмовляють. Майже засідання парткому. За те, що нам вдалося уникнути цього, спасибі Максимові. Ми відірвалися від землі, від побуту, від соціуму. Ми говоримо про «совок», але ми над ним. Це – більше, ніж просто про «совок».

Ольга Жуковцева теж бачить у спектаклі більше, ніж глузування над способом мислення «HomoSoveticus»: «Думаю, що любов старшого покоління до Радянського Союзу–- це любов до юності. Ось поміркуйте, відправили студентів-фізиків у колгосп збирати картоплю, по нинішніх мірках – дикість. Але я думаю, що вони там знаходили собі драйв – співали під гітару, танцювали, просто ловили кайф від життя. І ця ностальгія – просто смуток за тим кайфом».

У спектаклі режисерові й акторам вдається йти від штампів, яких може очікувати публіка: «старий мудрий єврей», «молода безсердечна американка», «туга за СРСР – дурість», «з Радянського союзу бігли ідейні антисовєтчики». По ходу репетицій усі в команді брали участь у створенні спектаклю, міняли текст п’єси, актуалізуючи його. Навіть сучасна, здавалося б, авторська редакція 2013 року вимагала виправлень.

«Там був такий діалог: «Ви що, за Путіна?» – «Так, тому що так їм і треба». Фраза гостра, зі шпилькою, але в нашім сьогоденному контексті це ім’я не потрібно, недоречне на сцені, – пояснює Гіндін. – Те ж і з Кобзоном – він теж є в п'єсі, але ми його замінили. Ми їх прибрали не тому що «давайте заборонимо», а тому що це «не в тему», несмачно. Добре, що матеріал дозволяє робити свої, актуальні виправлення. Адже театр – явище сьогоднішнього дня. Навіть якщо він про давно минулі часи, ми не бажаємо робити так, як робили в 1970-х».

Квитки в продажі:https://internet-bilet.ua/tours/254/HOMO-SOVETIKUS-Amerikanskaya-komediya-sovetskaya-tragediya/

Інформаційна довідка:

«Ампулка» — нова назва компанії «Ексклюзив» продюсера Михайла Бондаренко, відомою організацією гастролей у Харкові й інших містах України. Вони привозили Євгенія Гришківця, Ніно Катамадзе, TheAnimals, Орлушу, спектаклі Романа Віктюка, театру «Ленком», Московського академічного театру ім. В. Маяковського, Театру ім. Ленсовета, Театру ім. Моссовета, «Незалежного театрального проекту», Ризького російського театру.

З новою назвою пов’язані й нові сфери діяльності. «Ампулка» уже привозила до Житомира київські вистави «Оскар і Рожева Пані», «Швейк», «Ричард ІІІ», тощо. З «HomoSoveticus» починається виробництво власних вистав компанії. Також «Ампулка» займеться видавничою справою – узимку вийдуть перші книги під цим брендом. У планах – театральна премія й театральний фестиваль у Харкові.

Команда спектаклю:

Михайло Бондаренко (Харків) виступив як продюсер вистави. Він відомий, як людина, що познайомила Україну з Ніно Катамадзе, допомагав з гастролями спектаклю «Оскар і Рожева Пані» з Ірмою Вітовською у головній ролі. Компанія Михайла Бондаренко «Ампулка» продовжує роботу в організації гастролей, а «HomoSoveticus» – її перший театральний проект.

Максим Голенко (Київ) — один з найбільш затребуваних театральних режисерів молодого покоління з великою постановочною географією. Заробив собі репутацію експериментатора постановками «Вій 2.0», «Попи, мєнти, бабло, баби», «Афродізіак».

В’ячеслав Гіндін (Харків) виконує роль Вудьфа Гольдінера. Його харківська публіка любить за роботи в Театрі ляльок ім. Афанасьєва.

Ольга Жуковцева (Дніпро) грає Джейн Уотсон. Вона відома всій країні по ролі помічниці міністра закордонних справ у серіалі «Слуга народу».

Музика й другорядні ролі – сфера відповідальності молодої, але вже відомої групи «SHKLO» (Харків).

Сценографію й костюми робить Леся Головач (Київ).

Декорації й технічні рішення – Юрій Бердніков (Харків).

Проекція й візуальні рішення – Олена Овраменко ( Київ-Харків).

Художник по світлу – Дмитро Прасолов (Харків), звукорежисер Петро Польщіков (Харків).