Носи її у серці аж до згину...

                               (Григорій Юшкевич) 

Носи її у серці аж до згину…

- Щоб вільною свою державу мати,

Потрібно, сину, мову захищати,

Це нею нам освітлена дорога

До нашого, до рідного Дажбога.

Бо мова є найбільша святість роду,

Дарована Дажбогом для народу.

Вона єдина на усім цім світі;

Ми, українці, мовою сповиті.

Невдовзі син: - Щоб мову захищати

Потрібне військо, танки, ще й гармати,

А в мене у кишені лиш рогатка,

Поламана, ти бачив її татку.

 - У тебе така зброя є, мій сину,

Щоб боронити мову й Україну.

Ця зброя – наймогутніша на світі,

Руйнує стіни крицею покриті.

Вона стріляє здалеку і зблизька,

А назва зброї – мова українська.

Якщо цю зброю буде мати кожний,

Тоді ми станемо непереможні.

… Носи її у серці аж до згину,

І борони і мову й Україну.

                                  березень, 2018 р.

                                 м. Житомир