Дошкільне плавання - дорога у великий спорт чи до здорового способу життя?

У своїй роботі часто зіштовхуюсь з тим, що батьки дошкільнят розглядають заняття з плавання як початок спортивної кар’єри. Хочу викласти свої думки з цього питання.

Плавання посідає чільне місце серед життєво необхідних навичок і має важливе прикладне значення як засіб збереження життя під час незапланованих пригод на воді. Організоване навчання плавання дошкільників, згідно останніх рекомендацій МОН, можна починати проводити по досягненню дітьми 2-х років.

Специфіка проведення занять полягає у перевазі ігрового методу навчання, тому що гра для дітей провідний вид діяльності. Заняття з навчання плавання, що організовують у закладах дошкільної освіти, направлені на вирішення наступних завдань:

• - залучення дітей до води;
• - формування першочергових навиків плавання (вміння триматись на поверхні води);
• - оздоровлення та загартування;
• - удосконалення фізичного розвитку дитини;
• - розширення гігієнічних навиків (формування навиків особистої гігієни та самообслуговування);
• - розвиток загального інтересу до систематичних занять плаванням (формування потреби у регулярному використанні води в оздоровчих цілях).

Дошкільне плавання допомагає у виявленні здібних до спорту дітей. Звісно, займатись спортивним плаванням можуть лише люди, що відповідають певним вимогам, які дошкільнятам не притаманні в силу фізіологічних особливостей. Адже опанування техніки спортивних способів плавання потребує великих розумових зусиль, необхідних для вміння фокусувати увагу при виконанні складних координаційних рухів.

Такий контроль за своїми рухами та концентрація уваги під силу дітям, починаючи з 7-8 років. Спираючись на великий досвід роботи з дошкільниками на воді, дійшла висновку, що здібних до спорту дітей в цьому віці доволі мало. Кращі нахили та здібності проявляються в більш старшому віці, коли діти самостійно вчаться вибирати пріоритетні для себе заняття. Як кандидат у майстри спорту з плавання, знаю, що вимоги до спортсменів доволі жорсткі. Це:

• - техніка плавання; - нормативи;
• - вік та стать;
• - правила проведення змагань;
• - регулярні тренування.

Об’єктивність досягнень спортсменів гарантована цими правилами та нормативами, виконання яких контролюється професійними суддями. На шляху до спортивних здобутків доводиться важко фізично працювати, що забирає багато часу та сил і веде до передчасного зношування резервів організму.

Вважаю неприродно експлуатувати серце, суглоби, інші органи і системи організму надмірними навантаженнями, тому що це не сприяє комфортному продовженню повноцінного життя після завершення спортивної кар’єри, а навпаки, зазвичай, веде до погіршення самопочуття, чим організм сигналізує про необхідність зменшення на нього навантажень, як фізичних, так і психологічних.

Професійні спортсмени постійно працюють на виснаження з метою покращення своїх результатів. Тому спортивне плавання обмежене часом змагального періоду. Мета його полягає у постійному покращенні спортивних показників. Позитивним є його виховна роль у встановленні особистості, коли завдяки праці над собою виховується вміння долати труднощі та загартовується характер спортсмена. На відміну від спортивного плавання, оздоровчим плаванням можна займатись у будь-якому віці, починаючи від народження, і до старості.

Основна мета оздоровчого плавання озвучена його назвою. Тобто воно оздоровлює організм людини. Оздоровче плавання може бути: - початковим (коли людина вирішує навчитись плавати); - перехідним (від спортивного до оздоровчого); - лікувальним (призначається та проводиться під наглядом медиків); - аматорським ( самостійне, без наставників); - нерегулярне, сезонне (наприклад під час відпустки).

Роль оздоровчого плавання в житті людини важко переоцінити. На відміну від спортивного плавання, воно не обмежене часом.

Висновок: звичайне оздоровче плавання докорінно відрізняється від спортивного. Основна мета дошкільного плавання – це оздоровлення малюків за допомогою води. А подальший вибір має відбуватись свідомо: чи займатись спортом, чи оздоровлюватись, покращуючи якість свого життя. Моя думка сформована багаторічним спортивним та інструкторським досвідом: вважаю, що вміння плавати відноситься до життєво необхідних навиків, воно значною мірою сприяє оздоровленню та здобувається на все життя.

Займатись оздоровчим плаванням не лише корисно, а й приємно. Батькам пропоную самим відповісти на запитання: “Дошкільне плавання - дорога у великий спорт чи до здорового способу життя?”

Інструктор плавання СЦРД №41 м. Житомир Волотовська Ірина Володимирівна