Депутати, побачте за виборцями людей

 

В последнее время много жителей Олиевской ОТГ, где я раньше был депутатом, обращаются ко мне с волнующими их вопросами.
На них я постарался ответить в этом комментарии.


"Після кожних виборів зазвичай новій владі дається час себе показати. Розібратися що до чого, розпочати виконувати передвиборчі обіцянки, налагодити процес співпраці з виборцями. Однак час йде, депутати поступово «втягуються» у процес, а от співпраці з громадою немає, та й виконання обіцянок зводиться до поодиноких прикладів про які іноді навіть соромно говорити.

Далі – більше. Найгірший варіант розвитку подій – це коли влада обирає шлях проїдання бюджету. Коли влада впевнена, що гроші будуть з’являтися у бюджеті громади самі по собі, що вони в такому обсязі там будуть завжди і нічого робити не треба, лише час від часу латати ями на дорогах і десь ставити дитячі майданчики – виборцям вистачить.

Світ змінюється і особливо зараз ми сповна можемо переконатися в тому, що немає нічого постійного. Один з основних бюджетоутворюючих підприємств Оліївської об’єднаної територіальної громади – це завод «Кромберг енд Шуберт». Однак будівля, де він розташований, знаходиться у підприємства в оренді, а не у власності, а тому в будь-який момент, швидко зібравши усе майно, може закрити завод. Зараз весь світ входить у глобальну економічну кризу, вже зараз є приклади
великих підприємств, які проводять скорочення, оптимізують виробництво, десь навіть закриваються. А тому сподіватися на те, що годувати Оліївську ОТГ вічно буде завод «Кромберг енд Шуберт» приємно, але марно. А ще небезпечно.

Думати про те, як зробити ОТГ привабливою для інвесторів, знаходити для них зручні місця для виробництв потрібно не сьогодні, а потрібно було вчора. Замість цього ми бачимо, як місцеві групи впливу ділять великі земельні ділянки на менші, змінюють цільове призначення, і по-тихому виділяють їх кому під ОСГ, кому під будівництво. Оліївська ОТГ, на жаль, не може похвалитися потужними фермами, молочними господарствами чи теплицями. Для цього у нас є все необхідне, окрім волі влади і їх бажання думати про розвиток громади, і втілювати його кожним своїм рішенням. Про яких інвесторів, про які думки про майбутнє може йти мова, якщо наші депутати не спромоглися за три роки збудувати приміщення для сільської ради, а замість цього сплачують за його оренду з бюджету громади? Звичайним людям, які хочуть вирішити якісь бюрократичні проблеми, вимушені їхати то в колишню сільську раду, то шукати когось на Крошні, де орендується приміщення. Людям незручно, особливо тим, у кого немає особистого засобу для пересування. І часто виходить так, що шукаєш якогось чиновника, а тому кажуть, що він от тільки що поїхав з Крошні у колишню сільраду, приїздиш туди, а його і там нема. Таке життя на дві хати, така робота не сприяє нормальному функціюванню об’єднаної територіальної громади. Чому Глибочиця змогла збудувати сільську раду, в тому числі для зручності своїх жителів, а Оліївка ні?

Восени я відвідав Ковалівську ОТГ, що на Київщині. Село Ковалівка – це справжня перлина і не дивно, що в це місце їдуть з сусідніх ОТГ, щоб погуляти та набратися досвіду. Сквери, фонтани, якісь арки з рослин, майже ідеальні дороги. Там є водопостачання, дитячий садочок, гуртки, спортивні секції, розвивається мікро бізнес. На сайті ОТГ зазначено, що чисельність населення на початок 2019 складає 7581 осіб, а бюджет складав 76 мільйонів гривень. Показники в Оліївській ОТГ майже такі ж, однак результат ні. Хочеться, щоб кожен житель громади поставив собі питання: «чому?». Чому наші села не розвиваються і попри значний бюджет виглядають занедбаними, чому не відбувається кардинальних змін? Хіба ми гірші? Хіба ми не маємо розумового ресурсу і хіба ми не хочемо бачити нашу громаду сильною, сучасною та квітучою?"