Сьогодні: Вт, 05.11.2024 01:18:41
| ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Руслан Коцюбинський |
Століття Бандери
Автор: Іван Саюк, 04.01.2009, 00:28:20
|
Руслан Коцюбинський
все статьи автора
|
1 січня соціал-націоналісти та всі люди доброї волі святкували 100 років від Дня народження Провідника Організації Українських Націоналістів Степана Андрійовича Бандери.
Житомирська обласна організації ВО «Свобода» провела інформування громадськості про цю знамену дату в історії України та розповсюдила на теренах області плакати у містах: Житомир, Коростишів, Радомишль, Новоград - Волинський, Бердичів, Малин а також в смт. Брусилів, Андрушівка, Попільня та в смт. Черняхів.
На честь свята у багатьох містах відбувались урочистості, організатором яких виступило ВО «Свобода». Зокрема, у столиці України Київська міська організації ВО «Свобода» провела смолоскипний марш "Степан Бандера - національний герой", в якому взяли участь житомирські свободівці. Заграви сотень смолоскипів, ритми маршової колони та биття гарячих сердець в унісон – так націоналісти крокували Києвом – столицею, за яку боровся Бандера. Опісля, було проведено мітинг, на якому виступив Руслан Коцюбинський, який назвав минуле славним і казав, що сучасній Україні не вистачає лицаря Бандери. Участники акції виступили з вимогою надання Степанові Бандері звання Героя України.
Дійсно, яскравий, як блискавка, образ карбується у свідомості, коли звучить це ім'я. Під проводом Бандери сотні тисяч українців майже двадцять років героїчно боролись за свободу Нації у лавах ОУН-УПА. Його ім'я назавжди вкарбувалося золотими літерами на сторінки історії українського визвольного руху.
Бандера – це приклад відповідального політика, відповідальність для нього – це справа честі. Він брав на себе відповідальність: за організацію "пострілу в обороні мільйонів", коли Микола Лемик на знак протесту проти Голодомору стратив совєцького консула Алєксєя Майлова у Львові, за акцію відплати польським окупантам - ліквідації міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Так само, 30 червня 1941 року Бандера взяв відповідальність на себе, коли ОУН революційна проголосила Акт відновлення Української держави. Не зважаючи на свій молодий вік, Бандера мав неабиякий авторитет, окрім того, що він сам був Героєм, він міг робити Героїв і зі своїх побратимів.
Сьогоднішня демо-ліберальна влада, яка є неукраїнською за своєю суттю, панічно його лякається і зайвий раз навіть не промовляє його імені не те щоб осягнути революційний чин Бандери, тому й не зробила нічого, окрім подачі його як чергового борця за українську демократію і громадянське суспільство. А ким же він був насправді?
Степан Бандера - це людина, мілітарист з інтуїції, революціонер, як тип людини, здатної на рішучий чин, аристократ духу у властивому значенні цього поняття має стати тим дороговказом, що осяє наш шлях до соціал-національної України.
Без сумніву, країні потрібен Бандера як символ, зразок, визначений державою еталон.
Бандера є нашим прапором, під яким збирається цвіт Нації. Герої не вмирають, вони йдуть у легенду.
Майбутнє належить нам!
Житомирська обласна організації ВО «Свобода» провела інформування громадськості про цю знамену дату в історії України та розповсюдила на теренах області плакати у містах: Житомир, Коростишів, Радомишль, Новоград - Волинський, Бердичів, Малин а також в смт. Брусилів, Андрушівка, Попільня та в смт. Черняхів.
На честь свята у багатьох містах відбувались урочистості, організатором яких виступило ВО «Свобода». Зокрема, у столиці України Київська міська організації ВО «Свобода» провела смолоскипний марш "Степан Бандера - національний герой", в якому взяли участь житомирські свободівці. Заграви сотень смолоскипів, ритми маршової колони та биття гарячих сердець в унісон – так націоналісти крокували Києвом – столицею, за яку боровся Бандера. Опісля, було проведено мітинг, на якому виступив Руслан Коцюбинський, який назвав минуле славним і казав, що сучасній Україні не вистачає лицаря Бандери. Участники акції виступили з вимогою надання Степанові Бандері звання Героя України.
Дійсно, яскравий, як блискавка, образ карбується у свідомості, коли звучить це ім'я. Під проводом Бандери сотні тисяч українців майже двадцять років героїчно боролись за свободу Нації у лавах ОУН-УПА. Його ім'я назавжди вкарбувалося золотими літерами на сторінки історії українського визвольного руху.
Бандера – це приклад відповідального політика, відповідальність для нього – це справа честі. Він брав на себе відповідальність: за організацію "пострілу в обороні мільйонів", коли Микола Лемик на знак протесту проти Голодомору стратив совєцького консула Алєксєя Майлова у Львові, за акцію відплати польським окупантам - ліквідації міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Так само, 30 червня 1941 року Бандера взяв відповідальність на себе, коли ОУН революційна проголосила Акт відновлення Української держави. Не зважаючи на свій молодий вік, Бандера мав неабиякий авторитет, окрім того, що він сам був Героєм, він міг робити Героїв і зі своїх побратимів.
Сьогоднішня демо-ліберальна влада, яка є неукраїнською за своєю суттю, панічно його лякається і зайвий раз навіть не промовляє його імені не те щоб осягнути революційний чин Бандери, тому й не зробила нічого, окрім подачі його як чергового борця за українську демократію і громадянське суспільство. А ким же він був насправді?
Степан Бандера - це людина, мілітарист з інтуїції, революціонер, як тип людини, здатної на рішучий чин, аристократ духу у властивому значенні цього поняття має стати тим дороговказом, що осяє наш шлях до соціал-національної України.
Без сумніву, країні потрібен Бандера як символ, зразок, визначений державою еталон.
Бандера є нашим прапором, під яким збирається цвіт Нації. Герої не вмирають, вони йдуть у легенду.
Майбутнє належить нам!
Автор: Іван Саюк, редактор рубрики "Руслан Коцюбинський" на ЖЖ.info
Руслан Коцюбинський | 04.01.2009 | Переглядів: 11262 |
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Кто вас сегодня финансирует,ребята? Явно не Канада с Австралией. Может....подумать боюсь даже..
"Свободу народам! Свободу людині!" - було проголошено організаторами і натхненниками ревізіоністського ІІІ великого Збору ОУН у серпні 1943 року, яким надзвичайно пощастило в тому аспекті, що Степан Бандера на той час сидів в німецькому Заксенхаузені і не міг впливати на хід подій, інакше комусь дуже б не пощастило.
Українські соціал-націоналісти ХХІ століття не можуть і не повинні визнавати відступницьких постулатів ІІІ великого Збору ОУН. Так що до того, що Ви тут говорите, Бандера жодного відношення не має. Не видавайте бажане за дійсне, а поцікавтесь краще реальними історичними фактами з життя Провідника, тоді вам стане зрозуміло, з ким, за що, і якими методами проводилась боротьба.
Фінансують українські підприємці малого та середнього класу, а також люди доброї волі яким не байдуже майбутнє Української держави.
А цій людині,що би було? Чи і цього Бандера теж не сприймав? Можу підсказати - хто це, де і коли...
Ми виступаємо за Європу вільних націй, що передбачає повновладдя титульних націй у своїх країнах, за європейську солідарність націй, але не в форматі космополітичного ліберального Європейського Союзу, який створений після Другої Світової війни ліволіберальними політичними колами Європи та існує на сьогоднішній день. Ми за розвиток Європи в напрямку традиційних національних цінностей.
В лютому 1940 року Бандера зі своїми найближчими сподвижникамм Ярославом Стецьком, Романом Шухевичем і Степаном Ленкавським створив у Кракові Революційний Провід ОУН, перебравши на себе всю відповідальність лідерства соціал-національною революцією. Все інше, що відбувалося пізніше проходило без згоди на то Бандери, зокрема і ІІІ великий Збір ОУН. Відповідно, коли Бандеру випустили із Заксенхаузена в грудні 1944 року, він опинився в досить складній ситуації: змушений долати розкол у власному середовищі, співпрацювати із західними союзниками тощо. Тобто став заручником обставин, на які не міг впливати, бо знаходився у таборі.
Всі відповідді на Ваші запитання містяться в моєму першому дописі.
Годі вже перекручувати речі на свій лад.
П.С. На прапорах не розміщувались такі написи. Здогадуюсь, що Ви мали на увазі відому гравюру тих часів з таким написом. Вона дійсно існувала. Але її зміст означав свободу від колоніяльного експлуатування поневоленим народам Радянського Союзу.
та частина промови, що міститься у №3 є промовою Ярослава Стецька на Конвенції АБН у Мюнхені 3 червня 1951 року (на якій був присутній і Бандера).
Щодо гасла "Воля народам! Воля людині"- можливо це була лише маленька пересічна гравюра,але ці слова написані саме на прапорі з тризубом. А як щодо 15 куренів інтернаціональних загонів в лавах УПА (Заграва,Турів та інші)? Це що,були найманці у українців?
Але,добре, саме Ви революціонери-послідовники і залишилися у часі початка лютого 1940 року! Назвіть на сьогодні свого ворога,від якого треба здобути волю та свою державу...
На той час УПА була найсильнішою національною армією в Європі, яка проводила партизанську боротьбу проти більшовицьких окупантів, тому інші народи тільки у ній вбачали єдину силу визволення з-під більшовицького ярма поневолення. Крім того, досить відомими є факти того, що Служба безпеки ОУН активно співробітничила з "Лісовими братами" в Литві.
Якшо Ви є дійсно таким видатним послідовником націоналістів, як Ви тут себе представляєте, то Вам, як нікому іншому мала б бути відома 10 заповідь Декалогу українського націоналіста: "Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави". Думаю, мені не варто пояснювати, яким шляхом цього можна досягнути?
П.С. "Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба", - 6 пункт Декалогу.
Насправді, вони за вступ до ЄС та НАТО ( http://www.vosvoboda.info/ukr_txt002071 ).
Просто житомирський осередок вважає, що СНПУ ще живе) xD xD xD
Якась у них загальмована реакція на власні ж реформи)))
Я не є «видатним послідовником націоналістів»,більш того, я ніколи «тут» такого не представляв, а лише маю бажання не просто сприймати те, що було написано чи укладено в кінці 20 на початку 30 років минулого сторіччя(як і Декалог у 29),але і зрозуміти чи є це той самий вірний шлях сьогодення. Тоді завдання визволення і закріплення держави було найголовнішим! І це було актуальним! Але вже таки майже сто років пройшло і не можливо стояти на одному місті. Мені здається, що був би живий Бандера та його побратими зараз, то цей Декалог був би у музеї(де йому достойне місце),а новітні принципи державоутворення чи об’єднання українства(громадян) у своїй державі мали би бути дещо іншими.
Ідіть на вибори з: наприклад, взяти дещо з Присяги воїна УПА та « 12 прикмет характеру Українського націоналіста», і на їх базі створити Присягу держслужбовця.. Я перший буду за Вас! А якщо вибирати лише за національними прикметами - наплодимо лише зваричей та подібних…
Головний ворог не за кордоном, здебільшого, у власних українських головах!
Сповідує ідеї соціал-націоналізму, СНПУ = ВО "Свобода", що не ясно?
Яким ми бачимо ЄС описано в моєму коментарі №5.
Так, а ще за відновлення статусу ядерної держави та підписання двосторонніх договорів про безпеку з США та Великобританією.
П.С. Ви краще дивіться за своїм політичним проектом.
На №9
Дякую за бажання до розуміння сьогоднішніх проблем у суспільстві та в країні.