Мешканці багатоповерхівки відбили своє майно у ЖЕКа!

Повертаючись додому, інколи для мене є серйозною проблемою перевірити поштову скриньку. Доступ до неї заблоковано колоною дитячих візків та велосипедів. Проблема зберігання дитячих візків актуальна для переважної більшості молодих сімей. Організувати «транспортний парк» в однокімнатній квартирі з площею 3-40 квадратів не дуже виходить, а окремих «калясочних» в наших будинках, на жаль, не передбачено. Разом з тим в наших будинках є вільні приміщення, якими розпоряджаються пройдисвіти.

Впродовж кількох років КВЖРЕП № 15 використовував приміщення в будинку № 40 по вул. Лесі Українки, яке незаконно захопив без будь-якої згоди його власників. Неодноразові вимоги мешканців повернути їх власність відверто ігнорували.

Мешканці під’їзду, у якому КВЖРЕП рейдерським способом захопив та незаконно утримував приміщення, вирішили власними силами здійснити ремонтні роботи та облаштувати «калясочну» – кімнату для зберігання дитячих візків, велосипедів, санчат, тощо. Ніхто не висував ані претензій щодо  сплати орендної плати, ані  компенсації завданої шкоди приміщенню та компенсації збитків. Але навіть повернути приміщення в ЖЕКУ відмовились. Всілякі відмазки та вигадані причини ніяк не могли обґрунтувати небажання віддавати незаконно утримуване приміщення.

Відповідно до статей 358 та 369 Цивільного кодексу України, як право спільної часткової власності, так і право спільної сумісної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Отже, згідно з вказаними положеннями законодавства, будь-які рішення та будь-які дії щодо управління або будь-якого іншого поводження зі спільним майном багатоквартирного будинку, до якого також належать і ліфти, потребують консенсусного, тобто одностайного схвалення (узгодження) усіма співвласниками цього майна. Іншого способу управління спільним майном багатоквартирного будинку, у якому не утворено об’єднання співвласників цього будинку, законодавством України не визначено.

Та в нашому суспільстві, поки що діє паралельна реальність. По всім сценаріям совкового жанру, скориставшись відсутністю відчуття власності та незнанням законодавчої бази у законних господарів, начальник КВЖРЕП № 15 Девятко В.В. під заступництвом незмінної «цариці всія комунальної сфери» - Півоварової С.І., мабуть, відчули себе повноправними господарями всього житлового фонду.

Як би то не було сумно, та довелося розчарувати добродіїв Півоварову та Девятко.

Керуючись чинним законодавством, повноправні власники зареєстрували повідомлення з вимогою звільнити їх власність від ЖЕКівського хламу. Хламу, у якому вже кілька років створили для себе затишну домівку миші та щурі, і ні про який гарний санітариний стан, як то заявляла в своєму листі пані Півоварова й не йшлося.

Зухвале небажання чиновників коритися законодавству України дало цілком очікуваний результат – до вказаного часу приміщення, на вимогу його співвласників, звільнено не було. Не обійшлося і без погроз та залякувань від директора КВЖРЕП №15, який переконував, що у разі непокори мешканців його вселенській волі йому доведеться «діяти інакше». Довелося допомогти без помічникам працівникам КВЖРЕП. Та викликавши представників правоохоронних органів, продемонструвавши всі документи, як і повідомлялось в тексті звернення, громадяни були змушені зламати замок та звільнити кімнату від « майна КВЖРЕП».

Варто зазначити, що рейдерство подібних приміщень - це лише крапля в морі від масштабів зловживань КВЖРЕП у наших будинках. Адже замисліться лише над одним питання: чи наділяли ми як співвласники всього неподільного майна будинку  когось (в даному випадку КВЖРЕП) правом розпоряджатись нашим майном, обслуговувати його та ще й виставляти нам за це рахунки на оплату своїх сумнівних послуг.