Комуністичне ретро або «Лєнін такой маладой...»

Події останніх місяців засвідчують, що в Україні відбувається цілеспрямований процес повернення до радянського минулого.

Символи тоталітарного минулого, які мали б бути демонтовані (згідно указу попереднього президента) сьогодні відновлюються: у Києві комуністи відновили пам’ятник Леніну на Бесарабській площі ще минулого року і встановлювали його під революційні мелодії та охороною працівників міліції.

Нагадаю, що пам’ятник був пошкоджений Миколою Коханівським, українським патріотом, якого зараз намагаються засудити, хоча одним із аргументів його дій був саме президентський указ, який не виконувала місцева влада. В Прилуках та Запоріжжі напередодні 9 травня на вулицях розвішували червоне ганчір’я - прапори СРСР, тим самим повертаючи нас до кривавої епохи нищення українців совєцьким режимом.

Як бачимо, такі факти непоодинокі і відбуваються на всіх теренах нашої держави. Не оминуло це і Житомир, тільки трохи в іншому форматі.

23 червня відбувалась тридцять дев'ята сесія міської ради, на порядку денному якої розглядалося питання про присвоєння загальноосвітній школі I-III ступенів № 22 імені В. М. Кавуна – першого секретаря Житомирського обкому КПУ.

Незважаючи на неоднозначну громадську оцінку цієї постаті - рішення було прийнято одноголосно всіма присутніми в залі. Проголосували і тихенько розійшлись, адже жодного повідомлення від прес-центру міської ради чи Шелудченко житомиряни й досі не почули.

Як виявилось, «слугам народу» стало замало ліцею № 25 ім. В. О. Щорса.

Іншим заходом місцевої влади стало рішення виконкому про затвердження місць впорядкування і розмежування зупинок пасажирського транспорту в м. Житомирі, згідно якого відбулись зміни автобусної маршрутної мережі міста.

Нині більшість маршруток проїжджає через майдан Соборний, в самому центрі якого бовваніє пам’ятник Леніну. У пересічних житомирян складається враження, що це аж ніяк не чергова турбота про покращення посадки-висадки пасажирів, а відверте знущання над національною пам’ятю і показ того, що влада не збирається враховувати численні звернення громадських організацій та політичних партій, в яких йдеться про демонтаж цього об’єкта. Комусь-таки комуністичне ретро ніяк не дає спокою.