Організація Українських Націоналістів

В цьому році ми відзначаємо 80-річницю з дня  створення Організації Українських Націоналістів. В радянській історіографії тема ОУН постійно перекручувалась та заплямовувалась офіційною ідеологією, а прізвища провідників намагались якнайглибше приховувати спецхронами. Думаю, сьогодні вже ні в кого не викликає заперечень, щодо того, яку роль відіграла ОУН на шляху до незалежності України, ті ж, хто не визнають цього, мають трактуватися не інакше, як вороги української нації.
 
Ліберальна влада нашої республіки не розставляє відповідних акцентів, щодо цієї дати в історії і в цьому немає нічого дивного, адже ця влада не має на меті піклуватися про інтереси українців, відновлювати історичну, соціальну та національну справедливість. Вони є типовими послідовники своїх ідейних натхненників доби Центральної Ради та псевдодержави УРСР. Натомість, у всіх сферах життя проводиться політика прихованого геноциду і нам нав’язуються цінності ліберального західництва, які є абсолютно неприйнятними для  українців. Наш світ має будуватись лише на традиціоналістичних великодержавницьких засадах.

Передвісником появи ОУН була Українська Військова Організація, що постала в Галичині в 1920 році під проводом полковника Євгена Коновальця. УВО стала на чолі національного руху і методами підпільної збройної боротьби намагалася довести міжнародній спільноті, що українці не погоджуються з тогочасним станом речей та вимагають утворення власної держави. Слід зазначити, що свої структури УВО мало і на підрадянській Україні.

До кінця 20-х років ХХ ст. в розвитку націоналістичного руху назріла стадія, коли він вже не вміщувався у витворені організаційні рамки. З одного боку, УВО потребувала під свою бойову діяльність підвести ідеологічно-програмний фундамент. А з іншого – розвиток ідеології українського націоналізму досягнув такого етапу, що на її базі і для реалізації її положень повинна була постати самостійна політична сила. З цією метою, з 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Установчий Конгрес Українських Націоналістів. Конгрес був настільки грунтовно підготовлений, що нагадував науковий симпозіум. На нього було подано 40 рефератів, в результаті були вироблені ідеологічні, програмні та статутні основи ОУН. В останній день Конгресу 28 делегатів прийняли присягу і стали першими її членами.

Створення та активна діяльність ОУН викликали активне несприйняття з боку легальних політичних партій. На адресу ОУН миттєво посипалися звинувачення в тому, що вона є провакаційною силою та діє на користь іноземних держав і розвідок.

До того ж, в ідеологічному плані ОУН не стала пристосовуватись до домінуючої в світі ідеологічної доктрини, а пішла проти течії, чим швидко стала помітною в суспільному житті, здобула полярність та авторитет.
 
Містика Чину відплати окупантам і колаборціоністам перетворила УВО - ОУН в легенду революційного спротиву та найефективніший у Європі інструмент соціально-визвольної і національно-визвольної боротьби.