Всі знають відому пісню Наталії Могилевської «
Полюби меня такой, какая я есть», але чи любиш себе ти такою, яка ти є? Чому дівчата із зовсім різними поглядами, характерами, формами, мріями повинні мати параметрами 90-60-90? Чому в одну епоху треба було худнути, а в іншу навпаки? Та як Перша світова війна вплинула на моду? Давайте вже швидше з’ясуємо ці питання!
Хто і навіщо диктує нам правила?
Почнемо ми нашу подорож із Середніх віків. Це був дуже важкий період в історії для дівчат, адже окрім того, що вони і так жорстоко обмежували себе в їжі, так ще й затягували корсети настільки сильно, що важко було навіть дихати.
В епоху відродження все змінюється кардинально: тепер дами з пишними формами вважаються ідеалами краси.
Пояснення таким змінам дуже просте: великі розміри у жінки були показниками того, що вона живеш в достатку та добре харчується. Тому для більшості сучасних дівчат це є найулюбленішою добою за всю історію людства.
В ХIХ столітті еталоном рахувалася тонка талія та великий бюст, а в ХХ столітті всі почали захоплюватися дівчатами спортивної статури.
І ось в 80-ті роки минулого століття стандартом краси стали параметри 90-60-90.
Чому саме 90-60-90?
- Дослідники з’ясували, що такими формами володіла сама Мерілін Монро ;
- Щоб полегшити собі життя, дизайнери створили універсальний розмір, на якому будь-який фасон одягу буде «сидіти» красиво.
- На маленькі розміри дизайнери витрачали менше тканини.
Як Перша світова війна вплинула на сучасний ідеал жінки?
Після Першої світової війни фешн-індустрія почала шукати способи виробляти одяг масово, швидко і дешево. І ось в 1939 році експерти легкої промисловості провели дослід, який увійшов в основу першої розмірної сітки. В ній вказувався оптимальний розмір жінки, на яку швидко та зручно пошити одяг. Це виявилося настільки зручним і, головне, прогресивним для фабрик, що перевернуло всі уявлення про моду.
Розмірна сітка стала головним критерієм, саме вона почала диктувати правила красивого та модного тіла.