В 1996 году газета «Житомирський вісник» напечатала материал фото-загадку.
«Хто літав востаннє на цьому літаку?»
«Це звичайний серійний літак Ту-104 з бортовим номером 42387. Наприкінці 50-х років літаки цієї серії були найшвидкіснішими і найкомфортабельнішими пасажирськими лайнерами в СРСР. Можливо, саме тому уряд та інші високопоставлені особи облюбували його для поїздок по країні. Однією з цих осіб була людина, яку знають сьогодні в усіх країнах світу.
...Літак довго стояв на одному з аеродромів, доки у 1983 не надійшла команда: «Підготувати машину до польоту». Екіпаж (командир-полковник В.Тушканов) отримав парашути, чого ніколи раніше не було. Після обльоту перегнали літак, в одне з міст України, до він і досі прикрашає дитячий майданчик.
Де стоїть цей літак і хто з відомих людей здійснив на цьому останній політ?
(Відповіді на це запитання – в наступному номері «Житомирського вісника»)
...
Більшість наших читачів-житомирян здогадалася, що літак Ту-104 з бортовим номером 42387 - це кімната сміху у центральному парку. А от хто з високопоставлених осіб літав на ньому, знали лише троє. Цей літак був останнім, на якому літав маршал Георгій Жуков (100-річчя з дня народження якого ми відзначили 1 грудня) в ранзі міністра оборони СРСР.
...У 1957 році Г.К. Жуков наніс дружні офіційні візити до Югославії та Албанії. Туди він прибув на крейсері «Куйбишев», а назад, у Союз, повертався 27 жовтня літаком Ту-104. До складу екіпажу під час останнього польоту Георгія Костянтиновича входили льотчики-випробувачі О. Стариков, М. Яковлев та штурман І. Багрич.
Поверненню маршала до Москви «Красная звезда» присявятила лише кілька рядків. А слідом за цим було повідомлення про те, що маршала знато з посади міністра оборони.
... У 1981 році, після катастрофи в Ленінграді літака Ту-104, в якій загинуло командування Тихоокеанського флоту, машини цього типу було знято з експлуатації. На прикол-поставили і літак з бортовим номером 42367. Лише в 1983 році несподівано надійшло розпорядження перегнати літак до Житомира, де його переобладнали на дитячий кінотеатр, а пізніше – на кімнату сміху.
(Газета «Житомирський вісник» №50 (13 грудня), №51 (19 грудня).