Сьогодні: Вс, 29.09.2024 09:13:17
| ЖЖ інфо » Статті » Прес-релізи, Місто, Україна |
История житомирского трамвая
Автор: Павло Галаневич, 02.11.2012, 11:44:27
В лютому
1896 року на засіданні міської думи була укладена історична для Житомира
угода з інженером Л.Я. Поляковим, представником «Товариства міських і
під’їздних шляхів Росії» на будівництво електричного трамваю на зразок
Київського.
Згідно цієї угоди, будуючи електричну станцію для трамвая, мали довести її потужність до рівня, щоб отримувати додатково енергію ще й для освітлення міста.
Через два роки, 28 лютого 1898р. було представлено проект електричного трамвая в Житомирі з пояснювальною запискою. 16 березня 1898 р. на засіданні міської думи проект Л.Я. Полякова на електричний трамвай було розглянуто та прийнято.
З протоколу цього засідання видно, що в місті житомирі буде споруджено 2 лінії:
Півтора роки вистачило, щоб побудувати всі приміщення центральної електростанції, встановити все обладнання і закінчити прокладку колій і тролейних дротів.
На центральній електростанції було встановлено основне обладнання:
по матеріалам видання "Сто років Житомирським електричним станціям і мережам" Павла Галаневича. 1996р.
Згідно цієї угоди, будуючи електричну станцію для трамвая, мали довести її потужність до рівня, щоб отримувати додатково енергію ще й для освітлення міста.
Через два роки, 28 лютого 1898р. було представлено проект електричного трамвая в Житомирі з пояснювальною запискою. 16 березня 1898 р. на засіданні міської думи проект Л.Я. Полякова на електричний трамвай було розглянуто та прийнято.
З протоколу цього засідання видно, що в місті житомирі буде споруджено 2 лінії:
- - 1-а лінія починається біля залізничної станції, проходить по Київський вулиці, через Семінарійську (Соборну) площу, далі по Великій Чуднівський (Черняхівського) і закінчується на вулиці Купальній, на березі річки Тетерів;
- - 2-а лінія починається біля Лікарні по вулиці Великій Бердичівській, перетинає першу лінію на Семінарійській (Соборній) площі, потім іде по Соборній, Старо-Вільскій та шосейній Вільській (нині вулиця Перемоги) і закінчується біля Російського кладовища.
Півтора роки вистачило, щоб побудувати всі приміщення центральної електростанції, встановити все обладнання і закінчити прокладку колій і тролейних дротів.
На центральній електростанції було встановлено основне обладнання:
- - водотрубні парові котли з площею нагріву 100 кв.м з робочим тиском 10 атм. - 3 шт.;
- - вертикальні 2-х ціліндрові парові машини з конденсацією на 180 кінських сил - 3 шт.;
- - динамомашини постійного струму потужністю по 105 кВт, напругою 550 Вольт - 3 шт.
по матеріалам видання "Сто років Житомирським електричним станціям і мережам" Павла Галаневича. 1996р.
Автор: Павло Галаневич, редактор рубрики "Місто" на ЖЖ.info
Місто | 02.11.2012 | Переглядів: 5521
А старые деревянные трамвайчики (одноглазики) - это одно из самых ярких воспоминаний детства.
Примерно в это же время на месте снесённого частного сектора построили общагу автодора, расширили этот участок Театральной и соединили контактной сетью троллейбусные маршруты Корбутовки и площади Победы.
Таким образом пятый маршрут удлинился до площади. Раньше пятёрка делала круг по Лазо (Щастного)-Любарской-Комсомольской-Черняховского. Кроме этого, появилась возможность запускать троллейбусы с депо на Ольжича на пятый и девятый маршруты не с Карла Маркса (Б.Бердичевской) в районе пединститута, а гораздо более коротким путём по Театральной.
Кроме того, расформированное депо еще несколько лет служило источником металлолома для учеников 25-й школы.))))
"Я ещё помню плохозакатанные в асфальт рельсы идущие по Театральной от площади Победы на Киевскую по направлению Главпочтампа" не было рельсов в "направлении Главпочтамта"..А что на Театральной их закатали в асфальт- это да.Даже в центральной общесоюзной прессе была заметка о похороненных не помню сколько тоннах металла под асфальтом.
А рельсы на Театральной я хорошо помню торчали из асфальта именно на перекрёстке с Киевской и, вроде, шли прямо и был сворот на Киевскую.
Кстати, я ежедневно езжу мимо старой линии метро в Дуйсбурге. Так её частично покрыли сверху газоном, частично выкопали, а частично так из асфальта и торчит.
Ещё более печальная участь у ветки пригородного поезда Дуйсбург-Мюльхаим, что проходит прямо возле моего дома: лет 20 назад признали непригодным мост через канал, по которому она проходила, его разобрали и всё... лежат рельсы, на них уже большие деревья повыростали, остатки остановок... печальное зрелище...
http://foto.zhzh.info/photo/7-0-514
рельсы никуда не сворачивают.
Я застал ещё и трамвайные линии по 1-го Мая, и по Московской, аж до Сенного. А со Смолянской площади мы катались на трамвае, перевозящем уголь.