Житомиряни хотіли б встановити іменну лавку дєду Андрєю

Міська влада запевняє, що вони допомогли втілити ідею житомирян, хоча самі житомиряни про це ні сном, ні духом. Одні дізналися про встановлення перших двох лавок вартістю шість тисяч гривень із публікацій в інтернеті, інші  - випадково натрапили на ноу-хау, прогулюючись на вихідних парком. 

Всім не вгодиш

З тим, що ідея хороша погоджуються не всі та й кажуть, що нічого нового в цьому нема, а купа лавок, нехай й іменних, наставлених одна на одній – не здивує нікого. Інша справа, якби лавки розставили по місту і вони слугували за призначенням. А ще краще, коли б у кожній історичній частині міста була власна лавка спогадів, історії чи навіть визначних подій і людей сучасності.

Іменні лавки  усіх відомих і не дуже в одному дизайні за три тисячі

Проте, поки дизайн лавок однаковий, як і їхня вартість, а замовити її може будь-хто, заплативши три тисячі гривень. Єдина різниця між лавками у написах, викарбуваних  на прохання замовника. Між іншим, доцільність такого проекту теж викликає сумніви, тим паче, що рекламують його так  «Кожен бажаючий зможе подарувати іменну лавку своєму місту і водночас конкретній особистості. Тут можуть бути побажання землякам, друзям, близьким людям. Меценати оплачують вартість та встановлення лавки, зазначивши свої побажання щодо форми та надпису, після чого комунальні установи її беруть на баланс для подальшого утримання». Складається враження, що жодного сенсу в таких лавках і бути не може, адже, якщо кожен почне штампувати їх з будь-якої нагоди, щоб «засвітитися» чи попаритися, то до весни у парку для них може не вистачити місця.

Є з кого приклад брати

Поки ж у куточку алеї скромно туляться дві перші лавки від двох місцевих меценатів з написами «Місту нашої молодості від друзів Олексія Князєва» та «Присвячується легенді житомирського боксу Володимиру Кирилюку».

Пересічні житомиряни та молодь поки грошей на такі забаганки не мають, але ми вже розпитали як вони ставляться до цієї алеї та лавку з яким написом замовили б самі або хотіли б побачити там в першу чергу.

До речі, поруч із визначними земляками,  багато житомирян не проти присвятити свою лавку дєду Андрєю, на якій той би міг відпочивати влітку, перебравшись від фонтану на майдані Соборному. Були й такі, кому ідея з алеєю видалася марною тратою коштів.

 Лавка не обов’язково має бути іменною

 - Коли є гроші, можна робити всілякі дурниці. Як то кажуть, хто на що здатен. Я б краще видав книгу  десятків молодих і талановитих місцевих авторів, - це теж запам’ятається на довго, - поділився житомиряни Костянтин Куліков.

Хоча його думка дуже слушна, паралельно із виготовленням лавки, можна було б створювати буклетик про особистість, на честь якої  її встановили, а той пропонувати відпочивальникам читати цікаві книги, сидячи на іменних лавках.

  -  Я б поставила лавку з написом «мир во всем мире», або щось на зразок цього,  - каже житомирянка Аліна Іщенко. -  Якісь цікаві, позитивні афоризми, з моральним підтекстом. Присвячувати людям якось не дуже хочеться, хоча й є кому і є за що, але у мене така лавка швидше асоціюється з пам’ятником.

І про дєда Андрєя не забули

 - Взагалі ідея хороша, просто все залежить від коштів. Турбує лише той факт, що лавки таким славетним житомирянам як Корольов, Ріхтер чи то Ольжич ніхто не поставить. А от ймовірність появи лавки в честь якогось Кавуна, досить висока - партія проплатить, - констатує Сергій Дунєв. -  Як на мене, щоб заощадити кошти міськраді на благоустрій міста, варто ставити лавочки, які б були цікаві туристам і житомирянам. Я б зібрав кошти на лавочку дєду Андрєю з написом «Від продвинутої молоді дєду Андрєю і його собакам!» чи «Почесне місце відпочинку дєда Андрєя і його чотириногих друзів», - з посмішкою додає житомирський хлопець.

Житомиряни готові замовляти іменні лавки і визначились з написами

Олександр Микитенко

  -  До цієї ідеї у мене двоїсте відношення. Особисто мене подібні форми вираження честолюбства абсолютно не цікавлять, чужий же показовий фетишизм викликає легке відчуття відрази (всі ці білборди, сітілайти з привітаннями Світлан та Василів, публічні зізнання в коханні, а тепер ще лавки з іменними афоризмами).

З іншої сторони - від такої ініціативи та від нетримання нарцисизму окремих громадян буде реальна користь усім житомирянам. В нашому протокапіталістичному суспільстві подібні проекти виступають своєрідним соціальним регулятором - більш багаті таким чином опосередковано діляться своїми матеріальними надлишками з біднішими, а натомість отримують ілюзорні статусні бали. Так що краще вже так, ніж ніяк. 

Гаррі Серко

 - Идея замечательная. Надеюсь она будет хорошо реализована. Лавку я такую с удовольствием заказал бы, но только если бы для этого у меня был повод. С надписью сложнее. Написать же можно много чего и мудрого, и веселого, а нужно что-то одно.

Думаю, это не было бы что-то местечково-патриотическое. Может быть написал бы «Присаживайтесь поудобней» или «Здесь сидят влюбленные». Писать ведь нужно для людей, которые будут отдыхать на них, чтоб им приятно было.

 Олександр Худяков

 - Сама идея установки таких лавочек - хорошая, так как люди одновременно и для города делают полезное, и имя свое оставляют в истории города. Если бы были свободные финансы, то потратил бы их не на установку лавочек, а на помощь детскому дому или приемнику распределителю, детскому саду. Лавочки - вещь тоже благородная. А по поводу надписи думаю, должны быть слова и имена великих житомирских людей. Их у нас было и есть не мало.

Артем Кондратьєв

- Ідея цих лавок трохи не така як треба. Швидше, це буде алея слави наших житомирських мажорів чи депутатів, які роблять вигляд, що щось корисне роблять для міста. Ця алея іменних лавок має бути  про сучасних сучасних діячів, спортсменів, художників   Житомира.  Напис має теж бути доречним, типу ось ця людина зробила для Житомира таку конкретну справу чи заслужила повагу  конкретним вчинком.  Історія має бути історією, але й сучасникам треба дати шанс увійти в історію, хоча б таким способом.

 Олександра Ковальова

 - Лавок таких,  как Кирилюк должно быть больше. Предлагаю установить лавку Камышному и старшему, и младшему, Грабовскому. Что касается остального, то тот, кто при деньгах спокойно может поставить свою лавку.  Пиар. А вот почему бы и нет - имеешь деньги  - делаешь с ними все, что хочешь. Зато хоть какая-то польза для города от любителей попиариться. Идея в принципе коммерческая. Думаю,  лавок станет много.

Юлия Демусь, 20 хвилин