Тетяна Вечірко зостається вірною обраному художньому напрямку і чергова її книга-настрій складається з 20 лірично-іронічних оповідань-притч-спостережень що розділені на три групи: «про природу речей», «про природу людей» та «майже правдиві історії». Попередній досвід знайомства з творчістю пані Вечірко підказує що кожен читач не зостанеться байдужім і обов’язково відшукає серед цих оповідань своє особисте. УВАГА, ПИЛЬНУЙТЕ! Книги Тетяни Вечірко часто мають звичку «мандрувати по руках» близьких, родичів, друзів та друзів друзів ;)
За что я люблю украинский язык.
Все дети мечтают стать «большими», и только украинские дети мечтают стать «великими». Все девушки, выходя замуж, становятся «женами», и только украинки – «дружинами». Еще очень хочется, чтоб тебя не просто «любили», а еще и «кохали», чтоб тебя не просто «понимали», но еще и «розуміли», то есть подходили с разумом, с умом… Хочется жить не просто в окружающем «мире», а в «світі», то есть в Свете. И быть не «сливками» (будто тебя слили), а «вершками» (вершиной) общества. И вообще, чтоб ты не просто «скучал», а «сумував» и не «по мне», а «за мною». И хочу быть не «последней», а «останньою», чтоб не шёл по следу, а просто остановился. На мне.