«Тіні забутих предків». 50-річчя легендарної прем'єри.

4 вересня 1965 року – день, який увійшов до історії українського кіно та культури. Тоді в київському кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра фільму, який змінив русло розвитку українського кіно в ХХ столітті. Тоді ж таки під час презентації фільму відбулася акція протесту київської інтелігенції проти хвилі політичних арештів за участі Івана Дзюби, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та інших.

4 вересня 2015 року виповнюється 50 років з дня прем’єри фільму «Тіні забутих предків», яка стала знаковою для України. Цього дня відбудеться одночасний показ оновленої версії стрічки у 24 обласних центрах України просто неба, а також у місцевих кінотеатрах.

В Житомирі бажаючих долучитися до всеукраїнського перегляду фільму «Тіні забутих предків» запрошуємо до кінотеатру ім. Івана Франка о 17:30.
Такі фільми необхідно дивитися виключно на великих екранах!

Заходи відбудуться за підтримки Держкіно. До знакової дати виданий буклет, де викладена історія створення стрічки, а також створений промо-ролик:

Грудень 1962. На засіданні художньої ради Київської кіностудії ім. О. Довженка з нагоди святкування сторіччя від дня народження Михайла Коцюбинського затвердили сценарій фільму «Тіні забутих предків». Сценаристами «Тіней» виступили Івана Чендей, відомий тоді як упорядник закарпатських казок, та Сергій Параджанов, режисер Київської кіностудії.

Травень 1963. Студія включила «Тіні забутих предків» в план виробництва. Постановку фільму доручили Сергію Параджанову.
Параджанов запрошує знімати фільм 27-річного оператора-експериментатора з Ялтинської кіностудії Юрія Іллєнка. Іллєнко вагається, але прочитавши повість Коцюбинського в російському перекладі, вмить погоджується.

Приїхавши на зустріч з Іллєнком до Москви Параджанов з першого погляду розуміє, що хоче бачити виконавицею Марічки в своєму фільмі Ларису Кадочнікову – дружину Іллєнка, акторку театру «Современник».
Роль Івана планує грати актор Геннадій Юхтін, однак в останній момент перед виїздом на зйомки в Карпати Параджанов після вмовлянь Іллєнка та режисера Віктора Івченка змінює свою думку на користь 22-річного студента Івана Миколайчука.

Художником фільму запрошено авторитетного графіка Георгія Якутовича, композитором – Мирослава Скорика, музику якого Параджанов знаходить в студії львівського радіо.

30 травня 1963 – 15 жовтня 1964. Фільм знімають на Буковині та Прикарпатті. Кількість дублів подекуди доходить до 70. «Це був рік життя, прожитий біля вогнища, біля джерела натхнення» – скаже згодом Параджанов.

Березень 1965. «Тіні забутих предків» беруть участь у МКФ в аргентинському місті Мар-дель-Плата. Фільм показують ввечері передостаннього дня фестивалю в кінотеатрі «Негаро». За підсумками фестивалю картину нагороджують «Південним хрестом», а також призом ФІПРЕССІ за колір, світло та спецефекти.

4 вересня 1965. Прем’єра в кінотеатрі «Україна». Вітальне слово бере директор кінотеатру Федір Брайченко. На сцені присутні Параджанов, Якутович, Миколайчук, Кадочнікова, оператор Давидов, художниця по костюмам Лідія Байкова, директор картини Юр’єва. Юрій Іллєнко не заходить до кінотеатру, а чекає у сквері поруч. Співсценарист фільму Іван Драч – на показ запізнюється.

Слово бере Параджанов і каже, що йому, попри те, що його фільм розуміють французи та аргентинці, радянські керівні органи не дають можливості випустити фільм на екран, бо його не розуміє народ.
Після промови режисера на сцену виносять квіти знімальній групі, зокрема письменник Іван Дзюба, вручає квіти художниці Лідії Байковій після чого підходить до мікрофону та мовить: «Наступила реакція 1937 року. Зараз в Україні ведуться арешти інтелігенції – письменників, поетів, художників».

В залі присутні журналіст В’ячеслав Чорновіл та поет Василь Стус, останній викрикує «Хто проти тиранії – встаньте». Деякі люди встають.
В залі з’явилася служба безпеки. Кінотеатр оточують чоловіки у цивільному, розпочинаються арешти. Ті кого не арештовують, за словами Лариси Кадочнікової занурюються у тривалу атмосферу страху.
Розпочинається двадцятирічна епоха цензурних заборон та арештів.

На житомирський показ також запрошено скульптора, Народного художника України, лауреата премії ім. Івана Огієнка в галузі мистецтва Василя Фещенко - житомирянина, який особисто зустрічався з Сергієм Параджановим.


Білети в касі кінотеатру.