25 жовтня після результатів місцевих виборів Житомир міг отримати нову генерацію політиків, які командою якісно інакше працювали б на Житомир.
Але на цих виборах деякі молоді політики Житомира вдалися до практики футбольних трансферів.
Це той випадок, коли один комерційний клуб купує чи бере в оренду гравця іншого клубу.
Які "трансфери" відбулися в Житомирі на цих виборах?
- Освітянина, що боровся проти байдужих чиновників, "перекупив" клуб чиновників.
- Молоді майданівці, що боролися проти корупціонерів, перейшли в команду з корупціонерами.
- Сила (молодих) людей перейшла частинами і до корупціонерів, і до популістів, і до чиновників.
Особливо мене засмутив вибір Величка (трансфер 1), якого я довго підтримував. Він так довго боровся з чиновниками, що зараз “вдягнув” кольори... найвищого чиновника міста - в.о. мера. Ще й у якості новоспеченого директора школи.
“Гравці” загрались і забули, що трансфери бувають лише між комерційними (!) футбольними клубами. І ніколи - в національних збірних.
На жаль, такі процеси відбулися через відсутність системних ідеологічних переконань. Коли ти чітко уявляєш кінцеву мету, то знаєш, за яку команду ніколи не гратимеш. Наприкад,
- якщо ти дійсно за розвиток малого бізнесу в Житомирі, то чи можна віддавати пас тим, хто йде у владу, щоб мочити своїх менш захищених конкурентів?
- якщо ти за дійсно за зменшення податків, то чи можеш бути в команді, яка бреше про те, що вона буде збільшувати пенсії?
- якщо твоя мета - інвестиції в Житомир, то чи можеш ти захищати ворота корупціонерів, які відлякують інвестора?
За наявності переконань безпринципний "трансфер" стає неможливим. Справжні ідеологічні переконання створюють імунітет до формату “байдуже з ким, аби результат”.
На відміну від цього, подумки у більшості "гравців" питання стояло банально "Що ж Я, такий класний, робитиму, якщо "пролечу" цього разу?!".
Суспільство, скоріше за все, покаже їм жовту картку, якщо не червону. Але після таких "трансферів" довіра до молоді впаде.
А ось молодим, що незабаром гратимуть не за комерційні клуби, а тільки за національну збірну доведеться вкотре доводити, що вони - інші. Їм буде складно, але тим зірковішими будуть їхні майбутні перемоги.
Владимир Высоцкий "Дорожная история"
...Он был мне больше чем родня -
Он ел с ладони у меня.
А тут глядит в глаза, и холод по спине.
А что ему - кругом пятьсот,
И кто там после разберет,
Что он забыл, кто я ему и кто он мне.
И он ушел куда-то вбок.
Я отпустил, а сам прилег.....
П.С. Респект за матеріал про особливості передвиборчої кампанії.