Запали свічку пам’яті

Напевно, кожному розповідав дідусь чи бабуся про страшні події у 1932-1933 та 1946 роках. Спланована конфіскація урожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час «Голоду».

В історії відомі численні випадки вимушеного канібалізму, коли люди, що опиняються у небезпеці голодної смерті, змушені були заради виживання вживати в їжу м`ясо тих, хто помер раніше них природною смертю, або, рідше, самі їх вбивали; за такої ситуації інстинкт самозбереження зазвичай виявляється сильніше морального табу на канібалізм.

Залишившись без хліба, селяни їли котів, собак, щурів, кору листя, видобували з-під снігу жолуді, з яких пекли замінник хліба, іноді додаючи трохи висівок чи картопляних лушпайок. Попит на котяче й собаче м`ясо зробив їх ринковим товаром. Ціна собачатини становила в середньому 12 крб., а дохлятини — 6-8 крб. за кілограм. Оскільки у селян не було грошей, то розраховувались різними речами (одягом, килимами, рушниками тощо). Однак коти й собаки, які годувалися на скотомогильниках, були переносниками багатьох інфекційних хвороб. Харчування дохлятиною також призвело до масових отруєнь та епідемічних захворювань. Щоб попередити її поширення, влада вжила відповідні заходи: трупи хворих тварин стали поливати гасом і спалювали. Навесні, з появою зелені, люди збирали різні личинки, розкопували дощових черв`яків та інших хробаків.

За словами тих, хто пережив ці страшні події, люди вмирали цілими селами. Першими вмирали чоловіки, потім діти, а в останню чергу помирали жінки. Але перш ніж померти, люди часто божеволіли, втрачаючи своє людське єство. 

Незважаючи на усі заборони влади, український народ був сильним та боровся за своє життя усіма способами. Їх з гордістю можна назвати «героями того часу».

В Україні з 1998 року Указом Президента України установлено День пам`яті жертв голодоморів, який відзначають щороку у четверту суботу листопада. Житомир не є виключенням, тому кожного року на майдані Путятинському (біля пам’ятника «Сумуючий Янгол») відбувається мітинг пам’яті жертв Голодомору.

Як повідомляє міська рада, 25 листопада 2017 року о 15:30 кожен може прийти на майдан та, запаливши свічки, вшанувати пам’ять героїв.

Уже о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, а о 16:01 ми запрошуємо кожного, хто небайдужий до історії свого народу взяти участь у Всеукраїнській акції «Запали свічку пам’яті».