Фоторепортаж українського журналіста з Грузії. ФОТО

12 Авг, 2008 at 9:53 PM
Вчора вночі я був в Горі. Фотами не дуже був задоволений, тому надумав залишитися там на ніч.

Місто наче знову мали бомбити. Всі війська перетасовувалися в сторону Тбілісі, казали що росіяни мали увійти в місто. Не міг реально оцінити ситуацію, наскільки безпечно там залишатися. Місцеві казали, що центр російські не будуть бомбардувати, просто галімо буде, як вони увійдуть в місто. «То ж дикий народ, вони завжди випивші».

Фотографував колону танків й не помітив, як більшість журналістів, які були біля прес-центру, сіли на свої авто й чухнули в Тбілісі. Залишилося два авто, але там зайвих місць не було. Зі мною також без авто залишився ше один американець із якоїсь газети, забув назву. Йому було пофіх – їхати чи лишатися. Запитав його як часто він буває в «гарячих місцях», скромно відповів казав шо лише іноді. Але, судячи із його виваженого пофігізму, він дядько бувалий.

Я ще вагався. Залишитися із цим журналістом і глянути шо таке бомбардування вживу. Реально якось не було страшно, всі навколо лише жартували. Вирішальним моментом стало те, що на моєму лептопі на тамтешньому вайфаї Інтернет слабо працював і я побоявся, що завтра до обіду не відправлю в газету фотографії із статтею, яку треба було ще писати. А в Тбілісі я жив у друга і там добрий Інтернет. Тож скоренько побіг на перехрестя, одразу зловив машину, хоча всі звідти тікали і водіям було не до інших.

Вранці дізнався, що в Горі під час бомбардування убито двох журналістів, ще кількох наче поранено. Вони були саме на центральній площі, яку місцеві жителів порекомендували мені як відносно безпечне місце. Таке от...

грузинськi вiйськовi страшенно знервованi, кожна спроба зробити кадр закiнчуэться криком й розмахуванням Калашем. iх можна зрозумiти



ця жiнка того ранку втратила дiм -- в 6 ранку iх житловий будинок обстрiляли Мiги


ще пiвдня тому це була ванна


i вiтальня


у цьому будинку був пункт швидкоi допомоги. згорiв нанiц. семеро загинули -- очевидно медики, бо жителi вибралися ще пiсля перших бомбардувань






опустошене мiсто




дiдусь нiкуди не iде, залишиэться й чекаэ на початок бомбардування


годинник насправдi стоiть, але на той момент вiн показував вiрний час






всi iдуть на схiд, в торону Тбiлiсi. тодi пiшла чутка шо Путiн надумав брати столицю. солдати кричали "звалюйте, скоро в Горi ввiйдуть росiяни"




однорукий солдат, втратив лiву руку ше на вiйнi в Абхазii, але й так нормально оперуэ Калашем










на такий квадроцикл навалювалося потiт й по 5 солдатiв, бо нiчим було добиратися


навiть так iхали учора ввечiр






верталися пiд обстрiли...
я взагалi думав до когось з журналiстiв захiдних пiдсiсти, вони мали винайнятi авто. але поки фотав танки, всi порозiжджалися. залишилося два авто й мiсць там не було. так само залишися без авто ше один американський журнал1ст. вiн казав шо певно залишиться. я ж вирiшив вибиратися автостопом. на застя, зловив опеля, ну але бачите як там було




це я до того шо на грузинському телебаченнi окрiм новин весь день крутять бойовики. типу для пiдняття бойового духу. але виходить страшно. люди переляканi, а по телику ще й показують голiвудсбку рiзню


тi, хто залишився в Горi, чекали на бомбардування