ЛадомираОценка: 5.0/5 Голосов: 1 |
Мені щоразу важко починати нову справу. Нейморвіно важко. І я зволікаю з важливим, заганяю себе в жахливий цейтнот. А потім за декілька днів мужньо берусь до справи і героїчно все долаю. Ось така особливість.
І тільки сьогодні дізналась, що це не лише мій вибрик (як і багатьох з нас), а справжня ілюстрація до поняття в менеджменті, яке так і називається "русский прорыв" - так що це справді визнаний метод роботи
То може справді не варто картати себе за таку нестабільність? Адже головне, що я рухаюсь вперед. І тому треба приймати себе такою, якою я є...
Сьогодні знову робитиму справи, на які наважувалась ще з минулих вихідних. В них немає нічого кримінального і суперважкого.
І у гілці "Ми не починаємо справи бо вони складні, чи вони складні, бо ми не починаємо" - моя відповідь та, що починається після ЧИ.
А ваша?
То есть не откладывая в долгий ящик и не дергаясь по поводу их сложности.
Часто больше получаю удовлетворение от самого процесса делания, а не от его результата.
Хотя хороший итог в деле дает стойкую мотивацию и бодрый заряд на будущее. )
А нового бояться нечего,главное начать,и всегда есть отмазка в случае провала:ну это-же новое...это ж в первый раз..:),правда очень редко-редко это говорю,гг...получается:)
А,и ещё один прикол с откладывамием в ящик...особенно до последней минуты....делается быстро,качественно,с двойным эффектом...видать адреналин открывает какие-то особые способности.главное не злоупотреблять этой фортуной