Релігійне життя в Житомирі

Сучасна релігійна мережа міста нараховує 125 структурних релігійних організацій двадцяти чотирьох конфесійних напрямків. З них релігійних громад – 95, управлінь, єпархій, дієцезій, – 7, монастирів – 7, духовних навчальних закладів – 6, місій – 5, братств – 3, центрів, провінцій – 2.

Переважна більшість релігійно активних жителів міста є християнами, переважно православними, які асоціюють себе з однією з трьох православних церков (Української православної церкви Московського патріархату, Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви).

Заслуговує на увагу й присутність в місті чисельної римо-католицької громади, що традиційно об’єднує  громадян польського походження.

Незначна частина житомирян є прибічниками Української греко-католицької церкви, яку іноді називають уніатською церквою візантійського або східного обряду.

Невелику частку населення Житомира становлять іудеї. Внаслідок еміграції до Ізраїлю та країн Заходу кількість єврейського населення в місті щороку зменшується. Однак, дана громада є однією з найактивніших (вважається, що від 35 до 40% євреїв беруть активну участь у релігійному житті). Більшість євреїв міста сповідує ортодоксальний іудаїзм. Зареєстровано також декілька громад Прогресивного (реформованого) іудаїзму.

З року в рік збільшується кількість баптистів, адвентистів сьомого дня, євангельських християн і Свідків Єгови.

Наближеність до столиці України обумовлює діяльність в місті ряду нетрадиційних для регіону конфесій, більшість з яких представлена виключно в обласному центрі.

Нещодавно вперше в області заявила про свою діяльність мусульманська спільнота. В переважній більшості засновники громади є вихідцями з країн Близького Сходу, які легалізувалися в Україні й мають українське громадянство. Після отримання статусу юридичної особи керівництво громади планує звернутися до міської ради з проханням надати приміщення для зібрань. В планах громади будівництво в Житомирі мечеті.

Наприкінці 80-х років минулого століття в обласному центрі почала діяти слов’янська язичницька громада «Великий Вогонь» - неязичницька духовно-релігійна течія. Ця невеличка малопомітна релігійна громада займає досить скромне місце, проте її діяльність спрямована на відродження язичницької культури, світогляду і філософії наших пращурів – слов’ян дохристиянської доби.

Історія «Великого Вогню» почалася у 1989 році, коли за ініціативи молодого житомирського журналіста Геннадія Боценюка житомиряни створили слов’янську язичницьку громаду, що заявила про себе школою воїнського мистецтва, яке було пов’язане з прадавнім язичницьким мисленням. У 1992 році громада визначила священні місця вогнищан – скеля Тура, Могила Межибожа поблизу с. Зарічани на березі р. Тетерів. Священними для «Великого Вогню» є також курган і Монумент Слави, де у давні часи було капище Перуна. Починаючи з 1997 року «Великий Вогонь» підтримує постійний зв'язок з Всесвітнім конгресом етнічних релігій, а з 2003 громада стає членом Міжнародного Кола Язичницької Традиції.

У 1996 році у Житомирі відновила свою діяльність Лютеранська Церква. Громада має частково виражений етноконфесійний характер. До її складу входять як етнічні німці, так і віруючі інших національностей. Свою діяльність церква тісно координує з НКТ товариством поліських німців «Відергебурт», яке користується значним авторитетом серед об’єднань етнічних німців України.

Понад два роки в місті відбуваються богослужіння Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (ЦІХСОД). На офіційних засадах працюють троє американських місіонерів церкви. На богослужіння поки що приходять одиниці, але вже є житомирянин, що прийняв водне хрещення у цій церкві. Відповідно до чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації, релігійні громади можуть діяти без права юридичної особи, чим і скористалися мормони. Проте, найближчим часом, коли послідовників церкви буде десять осіб, віруючі можуть звернутися до ОДА з проханням отримати статус юридичної особи.

Варто зазначити, що протягом останніх років темпи розвитку релігійної мережі м. Житомира стабілізувалися, оформилась мережа католицьких та православних церков. При цьому релігійна мережа міста зростає переважно за рахунок протестантських громад. Подальший розвиток православних і католиків буде проходити за рахунок розвитку мережі монастирів, місій, духовних навчальних закладів.

Завдяки релігійній свободі, гарантованій Конституцією та законами України, в цілому в м. Житомирі зберігаються миролюбні міжконфесійні відносини, релігійні групи різних спрямувань мають сприятливі умови для своєї діяльності.

Громади різних конфесій намагаються підтримувати добрі стосунки між собою. Однак трапляються окремі випадки непорозуміння, особливо у стосунках між лідерами конкуруючих конфесій однієї й тієї ж віри. Прикладом тому є позиція УПЦ, яка намагається перешкоджати появі нових релігійних громад інших конфесій та протидіяти проведенню ними різноманітних заходів.

В перспективі є реальним конфлікт між УПЦ та УПЦ-КП. Він пов’язаний з можливим вивільненням приміщення Хрестовоздвиженської церкви, де зараз знаходиться музей природи, та архієрейського подвір’я, де розміщений штаб 8 корпусу Збройних Сил України. Обидві конфесії претендують на ці будівлі. Спроба громади УПЦ-КП проводити служби біля приміщення Хрестовоздвиженської церкви призвела до протистояння віруючих обох конфесій. Було досягнуто домовленості про не проведення будь-яких заходів біля споруди.

Слід зазначити, що керівництво Житомирської єпархії УПЦ вважає себе єдиним правонаступником Російської Православної Церкви, якій належали ці будівлі. В той же час єпархія УПЦ-КП за часи незалежності України не отримала практично ніяких споруд. Тож спроба передати щось із цих об’єктів одній з конфесій викличе спротив іншої сторони.

Разом з тим, аналіз показує, що об’єктивних підстав для загострення міжконфесійних суперечностей в Житомирі немає. Однак релігійне життя у місті потребує постійної уваги і оперативного втручання з боку владних структур для запобігання їх появі.

Варто зазначити, що не всі релігійні громади мають власні культові споруди. Так, вже протягом багатьох років ведеться будівництво храму УГКЦ в Житомирі (на даний момент лише закладено фундамент). При цьому богослужіння цієї релігійної громади відбувається у кафедральному костьолі Св.Софії. Залишається проблематичним початок будівництва Залу Царств Свідків Єгови в Житомирі.

Традиційно найбільш активною є римо-католицька громада міста. Окрім власне богослужінь, дана громада найбільш часто проводить масові заходи (публічні богослужіння, відзначення церковних свят, проведення хресних ходів тощо).

Для протестантського середовища характерні намагання утвердити соціальну значущість протестантських церков, особливо відзначаються церкви харизматичного напрямку. Новою є тенденція серед цих громад проводити зустрічі з студентською молоддю. З цією метою використовується будь-яка нагода. В сфері соціального захисту – розширюється мережа недержавних дитячих будинків, утворених релігійними організаціями.
В іудейському середовищі впливовим залишається хаббадницький напрямок іудаїзму. Громади прогресивного іудаїзму про себе не заявляють і не впливають на міжконфесійну ситуацію. Головним авторитетом серед хабадницьких рабинів залишається громадянин Ізраїлю Шломо Вільгельм.