Майдан. «Епіцентр 2»

ЖителІ села ІванІвка, що під Житомиром, випадково довідались, що поруч з їх домівками влада планує побудувати сміттєпереробний завод. Щоб з’ясувати, чи так це насправді, громада  звернулась з письмовим запитом до районної влади. Відповідь не забарилася – так, презентація такого проекту вже відбулась, будівництво планується на території приватної земельної ділянки впритул до села.

19 листопада 2011 року народ дружно зібрався на загальних зборах , обурений тим, що оборудка здійснюється без відповідних, передбачених законодавством процедур, тобто, без згоди громади і  без розгляду питання депутатами від громади. На збори, які проходили в Іванівській селищній раді, прийшло майже все село. Також були присутні представники районної та обласної влади.

З виступу голови селищної ради Захарчука  Бориса Адамовича люди дізналися, що, починаючи з лютого місяця 2011 року губернатор Житомирщини Сергій Рижук за участі голів сільрад та інших представників місцевої влади, провів декілька нарад, на яких,  крім питання здачі в довгострокову концесію росіянам міського «Водоканалу», було розглянуто пропозицію щодо будівництва сміттєпереробного заводу в Іванівці. Але з самого початку гарне починання набуло рис оборудки – інтереси забудовника (якоїсь ізраїльської фірми) представляв пан аж з Кіровограду,  громаду села  Іванівки не повідомили про плани будівництва екологічно небезпечного об’єкту, відбулися таємні перемовини з власником приватної земельної ділянки розміром 10 га про її викуп з перспективою оформлення у райвиконкомі зміни цільового призначення землі. Громаду села вкрай обурило те, що замість відкритих тендерних процедур ця оборудка почала здійснюватися напівлегально  у приватному порядку, щоб обійти чисельні офіційні узгодження з відповідними державними органами.

Сільський голова розказав, що вже давно готовий макет заводу, що обласна влада проектантом будівництва визначила приватне підприємство «Ідеал – Центр», що недобудовані заводи такого типу є лише у Чикаго, Тель — Авіві і Нью — Йорку, що у розробці технології переробки відходів приймав участь російський військовий концерн. А також даремно намагався заспокоїти селян — мовляв, будівництва не буде, бо на це не дасть згоди місцева громада.

Збори проходили бурхливо, селяни не повірили на слово представникам районної влади, які також переконували, що сміттєпереробного заводу біля їх домівок не буде. Запам’ятався виступ місцевого священика, який продемонстрував хлібину, як символ сьогодення і пакет з щурячою отрутою, як символ того, у що перетвориться земля, вода і повітря після введення в дію екологічно небезпечного виробництва під самісіньким Житомиром.

Громада села постановила отримати від голови селищної ради офіційну відповідь на поставлені запитання, у тому числі щодо розподілу земельних ділянок, та направити запит безпосередньо  губернатору Житомирщини Сергію Рижуку.

P.S.

Зовсім нещодавно по місцевому телебаченню транслювався виступ губернатора перед представниками аграрного сектору економіки, в якому пан Рижук завзято агітував товариство за вирощування рапсу, як сировини для альтернативних видів енергії – палива тощо. Виконуючи цю рапсодію, губернатор несподівано висловив цікаву думку – потрібно починати будівництво підприємств, не очікуючи на отримання відповідних державних дозволів і результатів експертиз, які можна буде оформити вже потім… Що саме навіяло такі думки керівнику області? Бажання прискорити економічний розвиток регіону чи звичайне лобіювання деяких комерційних проектів та приватних інтересів?

Гучні події навколо проекту будівництва  у спальному районі Житомира будівельного гіпермаркету «Епіцентр», коли оборудку намагались здійснити без згоди депутатів міської ради та шляхом знищення частини Ботанічного саду, не викликають ніяких сумнівів.

У радянські часи, з яких до нас потрапив губернатор, такі прояви  прозивались, м’яко кажучи,  авторитаризмом.

Віктор Котенко

Віктор Котенко