Моя думка про природу Голодомору і його вплив на сьогодення.

На час написання цього посту нижче побачите інший, який коректніше було би назвати "сфальшовані ілюстрації голодомору".

Пересмикування історичних фактів, гіперболізація ("мільйони розстріляних особисто сталіном") та використання чужих фото з метою пропаганди не прикрашає жодну з сторін дискусії, і важко стверджувати, що хоч одна з них в цьому плані є безгрішною. Тому оперувати в суперечці про запланованість і спрямованість голодомору щодо конкретної соціальної чи етнічної групи достойно було би хоч тією частиною документів, яка пережила чистки архівів.

Тому і доказу злого задуму в подіях 32-33-го років мені поки і одного досить: навіть не документу, а реакції на фотокопію урядової телеграми-звіту про збір зерна на експорт, в тональності "будови комунізму не мали права заморозити, нас чекала війна, тому і зерно висилали". В достовірності фотокопії особисто мені сумніватись важко - то вже не фото Поволжя 21-го року на сторінці про Україну 33-го, а матеріал з президентського сайту, і вже точно секретаріат любого Віктора Федоровича фальшивку давно би підчистив, та ще й спростування би написав.

Але навіть прийнявши подібну аргументацію, дозволю собі задуматись над іншим:
- скільки промислових гігантів можна було побудувати руками померлих селян;
- чи відступали б армії у 41-му підкріплені померлими мільйонами;
- яка частина виручки від того зерна дісталася нацизму, що зростав тоді в індустріальній Німеччині?

Чи витримає теорія підготовки до війни ціною життя мільйонів відповідь хоча б на одне з цих питань? Впевнений, що ні...

Та антинародний режим на тому не заспокоївся, вже в недалекому історичному минулому дехто з нас міг усвідомлено побачити на шальках терезів 2 цінності: уявний позитивний імідж комуністів у світі і серед громадян СРСР або здоров'я людей, не евакуйованих чи попереджених, а вигнаних на першотравневу демонстрацію 86-го чи з лопатами на дах реактора. Що переважило?

Назвати українську владу останніх 20 років "пронародною" теж якось язик не повертається, дискусія про пріоритет громадянина чи тирана і зараз іде в тій же площині:

- президент (будь-який з 4-х) мусить встигнути на роботу, ефективно керувати державою, тому перекриваєм місто, а скільки продукту не виробили заблоковані в пробках - не має значення;
- мер мусить проїхати на роботу по будь-яким дорогам і не змуляти при цьому зад, тому купуєм джип в люксовій версії, а скільки доріг могли розчистити трактором, купленим на додачу до дешевшого авто - теж не важливо;
- пустим з бабою В. по місту скотовозки замість автобусів, а самі за виручку на "фордах" розсікати будемо;
- своїм "сінокоси" на горі Чацького і "Епіцентр" в (хай буде фруктовому) саду, бидлу - гуляти в кущах.

Небезпечний зсув у моралі псевдоеліти успішно зберігся з часів сталінізму, і в системі цінностей що тодішніх товарищів, що теперішніх панів простий громадянин далеко не на першому місці.

PS Чудово розумію, що цей пост залишиться голосом волаючого в пустелі, оскільки до моїх трудових (а кому і партія чи табачник з сурковим роботодавець) обов'язків не входить перепост пропагандистських матеріалів чи написання відповідей на агресивні коментарі тих, у кого при комуністах "х..р стоял тверже" чи гаманець WebMoney з кожним коментарем товстіє; маю на висловлення своїх думок лише трошки особистого часу, та і то обідньої перерви витратив уже трохи забагато.