Сигнали з Чорногори. Вступ та питання перше (про все але не про гори)

Якось йдучи в лютий дощ по Житомиру з непокритими блакитними оченятами з жахом запримітив наше зкам`яніле суспільство..Воно йшло і думало про себе.. "Як?" -спитаєте ви, -і до чого тут Чорногорський хребет? А ось...

В 2011 я написав соціально-культурологічний трактат "Тіні забутих предків, або To be one, or not to be one ?" , в рамках якого проводив опитування по загото-вленій схемі туристів на Карпатських стежках що записувалось на диктофон, позичений форумчанином і колишнім напарником по велостежкам Kvan-ом. Мене вистачило на відповіді лиш 32 респондентів. Причин багато - при прямому опитуванні вони підставляли нужні, красіві відповіді, при непрямому ( дружня розмова, скан їх снаряги, поведінки..) вбачались не такі вже райдужні відповіді на питання.Тоді пам`ятаю головним питанням було: "Для чого ви прийшли в похід в Карпати?". Але у відповідях їх таїлись протиріччя, та й просто неправда....Нижче я наведу приклади без глузувань направивши вас на роздуми- Для чого я йду на Чорногору? І ось вже вп`яте, вшосте...

Я просто прагну більшого усвідомлення першопричин своїх вчинків туристами,

що підштовхне їх до цілої системи можливих перетворень під тиском усвідомленого:

Для администраций наших заповедников турист – слово ругательное. Претензии к отдыхающим традиционные, но сознательные экотуристы не возникнут сами по себе. Если не изменить допотопный подход (в заповедник никого не пускать) на прогрессивный западный (ходите, но не трогайте), пожары и горы мусора будут обыденным явлением заповедных зон.

Ярослав Загоруй, "Газета 24"

Є на Вкраїні-Руїні одна місцина, посидівши на якій з місяць-другий можна сміливо писати підручник з народознавства.

Наперед скажу, якщо він буде чесний, його не рецензують, та й не сприймуть у суспільстві також (!) оскільки псевдопатріотичної високолобої патетики там буде по-мінімуму, згадаймо долю дослідження версії вурдалаківського Т.Г.Шевченка десь10 років тому!

Взагалі в повсякденному житті щодня нам подаються сигнали-лакмуси,вони то пищать, то миготять-то матюкаються -ми в них могли б побачити себе при достатній самокритичності, і от тут то питання виникає-а кому вона треба,ота самокритичність?

Ця ж місцевість якщо зкомпілювати її імпульси в одночасний одномиттєвий продукт в короткій формі дає можливість поставити непреложний діагноз всім нам...

Для багатьох туристів (не тільки для мене) це давно заборонена територія "в сезон".

А от днями (суворої зими!) посидівши там тиждень стало ясно,що загребуща сучасність дісталася й сюди через зростання популярності туристичного руху в Україні в т.ч., і привела за собою цілі ватаги з сумнівними ватажками міських крикунів, рвачів та й просто алкашів та інших форм вираження нинішніх людських псевдоцінностей, і не кудись же завела, а в колись доступний тільки досвідченим та ще й закоханим в ці люті зимові Карпатські височини - на зимовий Чорногірський хребет.

Чи тільки справді то сніги біліють?

А може то розжеврілася туга?

Як те залізо , що біліє біллю,

Змінивши на страшнім вогні три барви?

І що, коли не загартує серця,

А спалить і спотворить пал страшний?

Л.Українка

Не спішіть з висновками -це не компіляція негативу з власних походів "Про не тих туристів" ! Це розшифровка імпульсів з Чорногори заснована на реальних неприкритих учасниками слова-діях-вчинках.

________________

Чому саме Чорногора стає одним з найяскравіших лакмусів нинішнього соціуму при-

ваблюючи вже й взимку тисячі псевдотуристів,які спалюють колиби в своїх шабашах,

засмічують стежки, гірські озерця, доставляють масу проблем свідомим туристам та

рятівникам своїми "сходженнями" без потрібної підготовки та досвіду та відповідаль-ності і більше внутрішньої та тим всим вкупі і загалом ще й вносячи елемент впливу свого бачення туризму в Карпатах на свідомість свого оточення.А завтра вже й оті...

Причин багато.Опишу та розгляну їх окремо - частинами .

1). Певна обмеженість( лише на папері) вільного відвідання цієї території

(заповідник) - престижно відпочити в чистому заповідному місці, порушивши всі

заборони по ходу (намети, багаття,купання, дрова, збір рослин...)

2). Найвищий хребет України із найвищими вершинками(всі двохтисячники),

(важливо для самоствердження і спортивного та соц.престижу).

3). Можливість познайомитись з чималою кількістю т.з.,"туристичної еліти", а

також себе проекспонувати серед чималої кількості туристів,відомих

з різних подій, походів,спілкування в інеті...

4). Реалізація в реальних умовах своєї купи туристичних лахів із модними бірками

як результат захоплення в першу чергу процессом колекціонування певним

чином елітної в соціумі групи товарів -"туристичне спорядження",а вже

вторинним є власне похід.Тобто бачимо стандартну ознаку споживацького

суспільства.

5). Букет набутих шаблонів про Карпати як туристичний регіон та Чорногору

зокрема.

Тепер про все по-черзі у власних спостереженнях з походних реалій.

Да-да! Не смійтесь -наведені вище фактори що спонукають до появи більшості сучасних туристів на Чорногорі (особливо там) не маячня (!!!) а жорстокі реалії....достатньо вибравшись наверх втіхаря поблукати серед них і позаписувати то на диктофон, щоб стверджувати що туризм як "еліта свідомих мандруючих сильних та здорових духом і тілом особистостей" вимирає , а точніш розчиняється в масі заблудших духом і тілом грішних овечок під рюкзаками, що єдине і споріднює їх із "туристом"

_________________

Значить, якось йшов по Житомиру через дуже людне місце -Житній ринок. Дощило...ніколи дощу не уникаю, тому чіпляв те все своїми патлами-антенками.З жахом за кілька хвилин я усвідомив що пройшов крізь весь наш народ який одним круговим рухом а точніше майже повною відстутністю його розказав про себе все без слів.Люди йшли самі по-собі й стучали своїми зонтами один по-одному, по мені, чіплялись в моїх патлах, ніхто не обносив свій зонт від зіткнення з чужим, ціла сотня людей -що є вже приховане соц.дослідження, -в самому епіцентрі життя - "ринок харчів", тобто первинних потреб людини, ненароком забувала про мінімальну етику

що властива саме й тільки людині!

"Хоч би той магазинний мінімум -люди, будьте взаємно ввічливі! "

Л.Костенко.

Але чи "ненароком" то було забуто, чи то навпаки, іноді ненароком лише згадується?

Ось такі лакмуси-імпульси нам при бажанні яскраво все розтлумачують...

На Чорногорі ж б`є сильніше і суворіше....

Современное природоохранное движение в защиту дикой природы во многих странах началось с уважения к горам, этой суперформе дикой природы, наиболее дикой, наиболее красивой, наиболее загадочной и наименее поддающейся человеческому контролю. Поэтому автор разбирает чувство священного на примере гор. "Когда мы думаем о горном пике, - пишет Эдвин Бернбаум, - мы обычно представляем себе его, как парадигму дикой природы в ее самой дикой и самой чистой форме - духовно возвышающуюся область лесов, потоков, скал и снегов, неиспорченных трудами человека

Философы дикой природы и природоохраны .В.Борейко

_____________________

1).Про обмеженість доступу та престижність відпочинку в заповіднику.

Отут випливає примітивізм деякої частини туристів, які вважають просто таки необхідним задовольнити свої первинні гастрономічні потреби саме в заповідному місці і саме на престижній Чорногорі і саме в поході (насправді-то весь похід -витащити рюкзак кудись в колибу на полонину, чи до озера і там ...) .

Добре якщо це якась цілеспрямована продумана екскурсія, де в програмі приготування-скуштування етнічних страв, полонинських смакот та подібне.Насправді здебільшого похід в цій частині являє собою відверте

служіння утробі із надмірним запуванням того спиртним, простіше -в п`янку з краєвидами з Чорногори. Забувається істина, що в горах (навіть в середньогір`ї)

спиртне вкрай важко сприймається організмом.Хіба ну дуже в міру та обережно !

Тут розмежую туристів на кілька категорій, що було підмічено особисто мною та й колєги з місцевих туристів чесно то підтверджують. В цій групі туристи просто та логічно діляться на місцевих псевдотуристів що мають снарягу щоб вилазить на гори

на пікніки (тому вони просто схожі на туристів, ззовні), місцевих туристів що таки ходять в гори в своє задоволення спокійно та з ясних причин розширеною кухнею на відміну від групи третьої, третя група -приїжджі, для яких просто поїхати посидіти на місці в наметі є нелогічним, тому якась екскурсійно-ходова програма таки є, але й

відношення відрізняється більшим егоїзмом зі свого боку, та нещадно-байдужим відношенням до заповідних дарів далекої від їх домівки природи на відміну від другої групи місцевих любителів відпочити в своїх рідних Карпатах.

Це найбільші три групи з помічених мною, хоча скільки людей стільки й способів,звісно.

По-друге, ніякого рекреаційно-реабілітаційного туризму по Чорногорі бути не може, бо ж в концепції своїй в своїй більшості такі походи не мають для того підґрунтя -

програми та її виконання,відповідного складу та кількості групи учасників та ін.

Легендарним прикладом туриста-рекреатора, є пан Петро, з далекого Херсону,

що вже багато років приїжджає на ціле літо злитися з Карпатами в одному місці

-пол.Веснарка під г.Чорна Гора. Зливається з пастухами, місяцями дощів та сонця,

тисячами туристів пропущених через себе...Отак людина відпочиває від виснажливої роботи перед трудовим роком в пильному місті.Про яку рекреацію можуть говорити ті, хто приїздять шумною гамірною компанією на тиждень максимум з повною загрузкою шашликами та "до них"? А якщо хто сумнівається в моїх отут аналізах, пошукайте звіти,скільки битого скла щороку з основних смітників Чорногори утилізують, і це без врахування результатів ряду екоакцій !

Тут варто зазначити ще той факт, що норми безпечних еконавантажень на цей масив вже давно перевищені,на що туристи звісно не зважають і ніколи не зважатимуть- згадую "ефект зонтів" в Житомирі.

У найпривабливіших для туристів місцевостях — природоохоронних парках,

заповідниках — проводяться дослідження екологічного стану.

Візьмемо, для прикладу, гору Говерла. Згідно з проведеним там аудитом, на вершину

мають сходити не більше 200 чоловік на добу, інакше відбуватиметься руйнування

екосистеми.Але на Говерлу й далі сходять тисячі бажаючих, і ніхто з неї не злізе, поки

грім не гряне або блискавка не вдарить. Тобто слід якимось чином регулювати

туристичні «навали» у найпопулярніші місця. Дедалі поширенішим стає «автотуризм»,

але навіщо дертися на вершину на машині, забруднюючи повітря і руйнуючи дорогу?

Я вважаю, що гори, зрештою, для того, аби по них ходити...

Олег Адаменко — доктор геолого-мінералогічних наук, академік,

професор кафедри екології Національного Технічного

Університету Нафти і Газу (місто Івано-Франківськ).

По-третє від тої масовості що випливає з всебічного розвитку різних видів туризму маємо такі руйнівні наслідки для заповідної Чорногори, як забудова та викуп дорогої та престижної заповідної незабрудненої важкодоступної з краєвидами землі під приватні будівлі чи для незрозумілого нелогічного і врешті незаконного розширення інфраструктури заповідних територій навколо Чорногори.

Я хоч не цікавився хто є власник Причорногірських ділянок, але й мені відомо про викуп полонини під Чорною Горою з боку хребта Руский Діл тов.Януковичем і полонину Менчуль під Шешулем.Та впевнений, викуплено вже все цікаве, доступне для панських джипів для пікників та царських ловів.

Ще не стихла полеміка навколо будівництва на вершині г.Говерла кафе, як тепер мусоляться та просуваються проекти стосовно будівництва якоїсь неясної наукової бази з протилежного боку хребта , на вершині язичнецького капища слов`ян, святої гори Чорна Гора.Відповідно вона буде обліплена всією потрібною і нужною для туристів інфраструктурою в подальшому своєму розвиткові -кафе,ресторани,прокат...

Дивно, як до цього у гори ходили туристи, чи то нинішні стали такі вже немічні?

А за чим же вони зростатимуть як не в праці на Горі? За чим куватимуться?

Хто не жив посеред бурі,

Той ціни не знає силі,

Той не знає як людині

Боротьба і праця милі.

Л.Українка. "З подорожньої книжки"

Реально наспротив всьому побудована аналогічна вже притульщина в сідловині між Петросом та Говерлою. Наскільки я зрозумів -власність місцевого лісника, який громоздив переді мною свої грандіозні плани щодо подальшої розбудови притулку.

Будується притулок в ур.Гаджина! В незайманому мільйони років ніким крім химерних витворів природи у вигляді скель Шпиці тепер треба буде підчищати в фотошопі та й просто споглядати якісь уродливі будівлі.Ібо це не органічне якесь житло горян як-то колиби-стаї на полонині, чи будинки бокорашей...а саме сучасний живий з вогнями, музиками, заповідними дровами всією випивкою та закускою притон.Все во благо людини...А Чорногора ж не була викошена-спаплюжена ні за

яких чужоземних владарів за цілі століття їх панування на цій землі.Аж поки до влади не добрались ми, її ісконні сини...

Доборолась Україна

До самого краю

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

Замість пива праведную

Кров із ребер точать.

Просвітити,кажуть,хочуть

Материні очі

Современними огнями...

Т.Г.Шевченко

Ці актуальні пророчі слова було писано аж 170 років тому!!! А ніби про сучасне...

Ось так закінчується незаймано-вічно задимлене життя розрекламованих серед сучасників скель Шпиці в ур.Гаджина. А хто винен в появі житла там та смерті тих скель потому? Масовий розважальний туризм! Все просто -не було б потоку туристів по Чорногорі, масового та з превалюванням первинних потреб то не було б і будів-ництва посеред хребта. Чи ви побачивши тоє на очі здатні повірити в екотуризм на

власне стежках розкрученої престижної Чорногори? Екотуризм від тієї навали споживачів первинного за всіма ознаками піраміди Маслоу? Бо ж свідомі з розвинутою культурою туристи сотню років обходилися без того.Тепер же інші розрахунки -хто платить, тому й догоджають.Але ж такий туризм не містить ні копійки

своїх головних функцій: оздоровчої, пізнавальної, виховної!

Кому я віддав дорогі самоцвіти

Найвищого чистого хисту?

Чи варто ж під ноги їм кидати квіти,

Снувати веселку барвисту?

Не варто служити химерному світу!

Нехай в самотині загину,

Але вже я більше прекрасного цвіту

Під ноги тій зграї не кину !

Л.Українка

А хто ще вірить в чисте майбутнє заповідної Чорногори -хай пройде заповідним гірським Кримом. Лише суворість Чорногори пригальмовує процес розбудови, але чи надовго? При цьому порушується діалектика природи, тобто рівновага в формі "взяли 1од-повернули 1од" про що ще писав Енгельс (да, це не прикол, він був серйозний філософ).

З року в рік я особисто стрічаю все більше європейців які освоюють глухі та вільні для мандрівок нерозбудовані, без інраструктури та цивілізації стежки Карпат.Вони блукають Карпатами із задоволенням, а самі розказують, як в них по Альпам не цікаво ходити.Де за все платити, де щокроку цивілізація та притулки (при тих же рівнях складності гір), посеред гори раптом телефон на стовпі..немає духу пригоди, романтики, відірваності від світу, зачарованості, казки, дикості, незайманості...

А куди бігтимемо ми, бідні українські туристи, а за нами -наші діти?

В 1789 году, посещая дикие Швейцарские Альпы и любуясь знаменитыми рейнскими водопадами Карамзин почувствовал божественность дикой природы: он вдруг почти ослеп, встал на колени и принялся молиться. Позже писатель так описывал случившееся: "Тщетно воображение мое ищет сравнения, подобия, образа!.. Рейн и Рейхенбах, великолепные явления, величественные чудеса природы! В молчании удивляться будет вам всякий, имеющий чувство; но кто может изобразить вас кистию или словами? - Я почти совсем лишился чувств, будучи оглушен гремящим громом падения и упал на землю" (цит. по Борейко, 2001).

Тут би варто задуматись над огульним розвитком туризму та загалом регіону серед масс, залучити б досвід іноземних нацпарків стосовно штрафів за порушення режиму та при цьому звісно до того змінити статус заповідника ,бо як видно найвищий охоронний статус -"Біосферний" ніякого впливу на бажаючих влізти на Чорногору не має та навпаки.За тим, депресивні впливи на заповідну землю туристичної навали значно зменшились би,виходячи із особливостей національного менталітету порушувати заборонене. В Польщі заборонені і суворо карається джипінг горами, у нас же це заборонено формально, але на все є такса і навіть більше -турфірми і просто всяк вільно розміщують об`яви з пропозицією послуг джипінгу, трофі-рейдів, вивозу на гори та катання бажаючих і це ПО ЗАПОВІДНИМ ТЕРИТОРІЯМ !

Будда издал правило, запрещающее путешествовать во время дождливого сезона, когда на поверхности земли появляются черви и насекомые, на которых случайно можно наступить. Рассказывают, как один монах построил себе глиняную хижину и решил её обжечь, дабы придать ей прочность. Будда воспротивился этому, боясь, что в огне погибнут насекомые. Хижину по его велению разобрали, дабы не давать плохих примеров будущим поколениям. Известен случай, как Будда, чтобы накормить голодного тигра, отрезал и дал ему часть своего тела.

Все це до питання №1 про "Забороненість та престижність" що на Чорногорі стає одним з лакмусових папірців на "українськість" нашого народу. Хоч і не головним...Інші чотири я опишу по приїзду з запланованого походу, вони будуть грусні та великі...

Примітка:

Це текст написано особисто мною і не за 5хв., тому при копіюванні-посиланні не забувайте про гіперлінк на першоджерело, тобто Журнал Житомира