Мітинг націоналістів «глушили» московські попи

Чому влада не виділяє кошти на увічнення пам’яті всесвітньовідомого земляка?



28 березня 2012 року у Житомирі, біля Свято-Преображенського собору відбулося вшанування пам’яті видатного українського мислителя і політичного діяча Миколи Сціборського. Мітинг проводили українські націоналісти осередку ВО «Свобода». Представники влади та більшість місцевих ЗМІ подію проігнорували. Попи московського патріархату намагались перешкодити проведенню зібрання — глушили його гучномовцем.

Микола Сціборський є автором всесвітньовідомих творів:

§ «Робітництво і ОУН» (1932)

§ «ОУН і селянство» (1933)

§ «Націократія» (1935, З вид.) (електронна версія)

§ «Національна політика більшовиків в Україні» (1938, також англійською, французькою, німецькою мовами)

§ «Демократія»

§ «Сталінізм» (3 вид. 1938, 1941, 1947)

§ «Україна і національна політика Совєтів» (1938)

§ «Земельне питання» (1939)

§ «Україна в цифрах» (1940, нім. вид. 1944).

§ Нарис проекту конституції

Завдяки державній політиці, праці видатного українця не відомі широкому загалу, їх не вивчають в українських навчальних закладах. Натомість енкаведешний клан хорошковських, обкрадаючи державний бюджет, надзвичайно дорого продає українським школярам власноруч створені підручники.

Вікіпедія

Микола Сціборський (*28 березня 1898, Житомир — †30 серпня 1941) — діяч УНР 1917—20, полковник. Діяч ОУН, публіцист і теоретик українського націоналізму, за фахом — інженер-економіст.

На початку Першої світової війни 1914—18 призваний до російської армії, капітан російської армії. У 1917 перейшов на службу до армії УНР. З1920 — підполковник. В еміграції жив у Чехословаччині та Франції. У 1929 закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах, де створив у 1925 Легію українських націоналістів. З 1927 входив до Проводу українських націоналістів. У 1928 — 34 видавав у Празі ідеологічний органПУН — журнал «Розбудова нації», співпрацював у націоналістичних виданнях — «Державна нація», «Сурма», «Українське слово». У 1929 — делегат 1 Конгресу українських націоналістів у Відні, обраний першим заступником голови Проводу українських націоналістів.

Один із творців солідаризму. У вересні 1939, за дорученням А. Мельника розробив проект Конституції України, яка передбачала «тоталітарний, авторитарний, професійно-становий» устрій держави. Після розколу ОУН — на боці А. Мельника. На початку радянсько-німецької війни 1941-45 у складі основної похідної групи вирушив у Київ. Загинув разом з О. Сеником у Житомирі за нез'ясованих обставин. Тарас Бульба-Боровець та мельниківське крило ОУН звинуватило у вбівстві представника ОУН(б) Кузія[1], але інші джерела дозволяють стверджувати, що за атентатом міг стояти агент НКВС Кіндрат Полуведько[2][3]. Однією з найвірогідніших версій є здійснення вбивства німецькими окупантами, що доводять у своїх дослідженнях В. Гінда, І. Ковальчук, С. Стельникович (Іван Ковальчук, Сергій Стельникович. Нарис історії діяльності ОУН під проводом А. Мельника на Житомирщині у другій половині 1941 року. Житомир. «Рута», 2011. С. 92-96.) Микола Сціборський похований у Житомирі на подвір'ї Свято-Преображенського Собору.

Сціборський — ідеолог українського організованого націоналізму, зокрема так званого солідаризму і корпоративного державного устрою, теоретик офіційних видань ОУН, автор численних статей у націоналістичних журналах «Державна Нація», «Розбудова Нації», «Сурма», тижневику «Укр. Слово» (Париж) і в різних альманахах; співавтор проекту конституції української держави.

http://svoboda.zhitomir.ua/wp-content/uploads/2012/03/DSCN7774-300x215.jpg

http://svoboda.zhitomir.ua/wp-content/uploads/2012/03/DSCN7776.JPG