|
sergqyОценка: 4.6/5 Голосов: 10 |
Маруся Чурай
Вчора та сьогодні у Житомирі –
подвійне св’ято. Чудова погода та вистава Віницького
академічного театру ім. М.
Садовського.
Поема для театру "Маруся
Чурай" Ліни Костенко це алмаз, але в постановці художнього керівника театру, народного артиста України Віталія Селезньова та художника-постановника - Ірини Лупащенко стає діамантом.
Хочу поділитися своїми враженнями, від яких захвачує дух.
Раніше читав поему, прийшов, перечитав ще раз, просто
хочеться вивчити її на пам’ять.
«…Чужа душа — то, кажуть, темний
ліс.
А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не
можна…»
Сама історія Марусі
Чурай дуже цікава. Кохання не прощає зради.
Поема в
постановці театру це дуже важка, але дійсно захоплююча постановка, після
якої забуваєш про все, що отруює душу.
Вражає тут майстерна гра артистів, чарівна музика, талант Марусі Чурай, артистки Любов Остапчук.
В душі людини є особливі миті, коли душа піднялася й
летить. Ці миті є можливість пережити в чудовій поемі для театру.
Блоги на эту тему:
А у понеділок переполоскала,
А у вівторок зілля варила,
А у середу рано Гриця отруїла.
Ой мати, мати, жаль ваги не має,
Нехай же Гриць разом та двох не кохає!
Нехай він не буде ні їй, ні мені,
Нехай достанеться він сирій землі!
Поймите, любовь такие вещи не делает, это только человеческий эгоизм.. обыкновенная поэтическая бытовуха, если по грубому...Когда мужчина ревнует..и постоянно где ты была...это НЕ ЛЮБОВЬ..
Владимир polesich до чого тут Ваш коментар не розумію. Поезія і театр - це мистецтво. А Ваш психоаналіз ні до чого.