Тепер я вільна...

 Десята чашка чаю була подібна до міцної настоянки нафти на дусті. Втім, я продовжувала сьорбати клятий чай у безперспективному намаганні заспокоїтись. Згадую…

Жовте зміїне обличчя, яке ще довго буде мені згадуватись і снитись, має такий вишукано людожерський вираз, що мені мимохіть пригадуються авторитети третього рейху. Цікаво, а де він вивчав теорію та практику ритуальних екзекуцій? Певне і курс професійного мозкодовбання пройшов. Тільки одного не зрозумів, що віртуозне пиляння мізків та гра на нервах не сприяє виділенню геніальних ідей. Кожен день нагадував сеанс акопуктурної терапії. Тільки весь день і думала, що гарно було би трохи порепетувати і позапускати посуд в стіну.

Але зараз він може мастити собі голову мармулядою…

Тепер я вільна.