Живий Журнал
 
ЖЖ Инфо » Мой блог » Half_baked » 2012 » Май » 13
Half_baked Тут лежить Україна

Half_baked


Оценка: 3.5/5 Голосов: 24

Тут лежить Україна

13.05.2012, 20:55:27 2016 3.5 12

Нам постійно торочать, що українців не може об'єднати історія. Кожного року 9 травня цю тезу демонструють наглядними прикладами завзятих суперечок чи навіть бійок в різних куточках країни.


Це врешті викликає своєрідну захисну реакцію в частини думаючих людей, які закликають не оглядатися на минуле, намагаючись рухатися вперед. Об'єднати людей, вважають вони, можуть радше візії майбутнього, а ніж концепції минулого.

Проте такий підхід не спрацьовує, адже становлення України як держави, формування ідентичності її громадян відбувається не в замкнутому стерильному просторі, де можна було б призупинити певні процеси на деякий час і повернутися до них згодом більш готовими.

В реальній ситуації небажання частини інтелектуалів вибудовувати прийнятну спільну модель українського минулого, грає на руку іншим, тим, хто не хоче бачити в цьому минулому нічого українського.

Ці інші у своїй діяльності можуть також опертися на результати роботи попередників, радянських ідеологів, які старанно десятками років вибудовували і впроваджували в суспільну свідомість потрібні для комуністичного режиму історичні міфи.

Вони мали стати основою нової радянської ідентичності, творення якої відбувалося коштом знищення української. І сьогодні саме ці міфи, а не історія в цілому, є джерелом суспільних конфліктів.

Суперечки довкола Другої світової війни - це не суперечки представників різних українських поглядів на цю трагічну сторінку минулого, це протистояння між сформованою в радянські часи ідеологічною концепцією Великої вітчизняної війни і її ревізією сучасними українськими істориками.

Намагатися примирити їх - справді марна справа, тому що вони взаємозаперечні, тому що існування однієї з цих концепцій передбачає ліквідацію іншої. Врешті тому, що головним у цьому протистоянні є не стільки бачення минулого, як бачення майбутнього.

"Велика вітчизняна війна", "Велика перемога", "радянський народ-переможець", Сталін-визволитель, червоний прапор - це не просто вияви ностальгії чи замилування минулим. Це прагнення протягнути певні моделі суспільних відносин в майбутнє, відродити їх в реальності.

Це візія майбутнього, де немає ні України як держави, ні українців як народу, ні влади, яка дотримується прав людини, ні громадянина, вільного у свої поглядах.


Це прекрасно розуміють у сусідній Росії, влада якої намагається відновити свій вплив на пост-радянському просторі, зокрема через опертя на старі ідеологічні основи.

Це мають розуміти й в Україні, якщо не влада, для якої, схоже, не є проблемою поступова втрата суверенітету на власних теренах, то бодай громадяни, для яких Україна як держава є цінністю, яку не міняють на жодні інші реальні чи примарні блага.

А правда про минуле, навіть важка та гірка, здатна примирити і об'єднати. Про це свідчать численні сімейні історії, коли під одним дахом вживалися нащадки непримиренних ворогів - бандерівців та кагебістів.

Головне, аби було бажання жити єдиною родиною у майбутньому. Про це свідчить й досвід інших країн. Іспанці під різними політичними прапорами вбивали один одного в громадянській війні, але зуміли подолати роз'єднаність суспільства, розказавши правду про ці роки.

Єднання будувалося не тільки на правді про минуле, але й на спільному баченні майбутнього, ім'я якого було святим для всіх учасників протистояння: Іспанія. Символом примирення став пам'ятник жертвам війни із промовистим написом "Тут лежить Іспанія".

Історія перестане розділяти і українців, коли минуле перестануть представляти у спрощеному чорно-білому баченні міфів, коли ми зможемо самостійно оцінити трагічні та героїчні сторінки історії, віддати належну шану своїм героям та засудити своїх зрадників, не оглядаючись реакцію наших сусідів.

І головне - коли зникнуть сумніви в необхідності будувати спільне українське, а не радянське, російське чи якесь інше майбутнє.

Можливо, символом такого примирення стане пам'ятник на спільній могилі учасників Другої світової - червоноармійців, повстанців, вояків дивізії "Галичина" із написом: "Тут лежить Україна"
http://tsn.ua/analitika/tut-lezhit-ukrayina.html

Администрация сайта zhzh.info может не разделять точку зрения авторов опубликованных материалов и ответственность за них не несет.

Комментариев: 12
Lisa111
1 Роман (Lisa111)   • 21:06:52, 13.05.2012 [Материал]

Согласен с мыслью.
ПривидзГаю
2 Привид з гаю (ПривидзГаю)   • 21:19:17, 13.05.2012 [Материал]

Слушно.
SteamRoller
3 Михаил (SteamRoller)   • 21:44:52, 13.05.2012 [Материал]

>>"Велика вітчизняна війна", "Велика перемога", "радянський народ-переможець", Сталін-визволитель, червоний прапор - це не просто вияви ностальгії чи замилування минулим.

Спасибо, дальше не читал.
Сомневаешься в победе дедов = сотрудник Геббельса.
Sandra
5 Sandra (Sandra)   • 22:31:48, 13.05.2012 [Материал]

не осилил???
SteamRoller
7 Михаил (SteamRoller)   • 23:22:05, 13.05.2012 [Материал]

Если в тарелке лежит кусок говна, не обязательно есть всё, чтобы это понять.
Юрко
8 Юрій Градовський (Юрко)   • 23:23:28, 13.05.2012 [Материал]

Нє чітал, но асуждаю!!!
SteamRoller
9 Михаил (SteamRoller)   • 23:36:32, 13.05.2012 [Материал]

Да, да.
Ваше "творчество" точно можно не читать, и так ясно что там будет вовсе не "шоколад".
Sandra
11 Sandra (Sandra)   • 23:23:17, 14.05.2012 [Материал]

но все-таки кусочек надкусили...? Ну так из любопытства
ivgor
4 Иван (ivgor)   • 22:11:26, 13.05.2012 [Материал]

"Це прекрасно розуміють у сусідній Росії, влада якої намагається відновити свій вплив на пост-радянському просторі, зокрема через опертя на старі ідеологічні основи."
А Білорусія? Підкажіть будь-ласка чи є у "синьоокій" своя "героїчна УПА"?
Sandra
6 Sandra (Sandra)   • 22:33:17, 13.05.2012 [Материал]

РОА :))))
Sams2
10 Александр (Sams2)   • 22:03:41, 14.05.2012 [Материал]

Объединяться конечно надо. Но начинать мысль об объединении с отрицания точки зрения одной из сторон - бесперспективно.
Palgor
12 Pavel (Palgor)   • 00:01:07, 15.05.2012 [Материал]

Я согласен начать процесс досудебного урегулирования конфликта со свидомымы, если они признают, что каким бы ни был кровавым процесс создания Украинского Государства, но именно при Сталине Украина получила те границы, в которых существует сейчас. (Передачу Крыма Хрущёвым условно можно отнести к сталинским временам). Бескровным приобретение или возврат территорий не бывает. В историческом масштабе роль ОУН-УПА в возврате Львова и Закарпатья в границы Украины ничтожна.
В то же время я не отрицаю преступления сталинского режима на Украине, как и на всей территории тогдашнего СССР.


Объявления:

Читайте ЖЖ.инфо