MOKRIZZONNIОценка: 4.2/5 Голосов: 6 |
14 липня я в`їхав на велосипеді в Червоноармійськ. Мені хотілось почуть і побачить на власні очі історію сім`ї , яка не втратила віру в цілющу силу творчості власними руками, те що називається "Арт-терапія". Мені повезло -наступного дня вони мались виїхати в Київ в лікарню, тому ще знайшли для мене півгодинки на розмову.
Розповідь з перших вуст дещо відрізняється від недавно викладеного тут репортажу з телефонної розмови із третьою особою (виявляється) http://zhzh.info/publ/4-1-0-5031?lAcLb8
Власне Світлана, мама хворої на рак Маринки абсолютно не погоджується вже з самою назвою "Чтобы заработать на лечение 14-летняя девочка рисует картины".Але почнемо з передісторії цього творчого прояву в цій сім`ї .
MOKRIZZONNI: З чого починалась ця історія з картинами?
Світлана: ми звернулися до Надії Сірик, адміністратора громадського і бізнес центру в Червоноармійську, щоб вона допомогла нам влаштувати першу виставку наших робіт, як би для початку -це були наші перші роботи із спеціальної італійської глини, звичайні дитячі роботи -Маринині й мої -з того часу Надія Сірик нами опікується і всіляко допомагає,ознайомлює громадськість з нами , з нашою проблемою- "Пулини"- це сучасний громадській бізнес-центр з інтернетом і т.д.
Почалося з того, що Н.Сірик поїхали в Америку у відрядження і там одна людина дала 300 доларів але не на лікування, а саме на матеріал, щоб ми почали щось виготовлять на продаж.Запропонувала серед всього більш сучасний та транспортабельний матеріал -полімерна глина.Оскільки ми раніш робили об`ємні картини -але їх неможливо доставити неушкодженими замовнику в іншому місті чи навіть в країні -хотіли поляки якось купити.
Ми подивились в інтернеті -курси ми не проходили бо не було часу-ми весь час то в лікарнях то на реабілітації.Самотужки, пройшли кілька майстер-класів, серед всього петриківського розпису от у нас роздєлочні кухонні доски. Це всього десь з рік як почалось.перші наші роботи були не дуже вдалими -але ми старано освоювали цей напрям -і тепер ви можете оцінити самі.
ФОТО 1
Проте після операції Марина сама майже нічого не виготовляє -тільки іноді пробує, оскільки стан здоров`я не дозволяє, але ми активно приймаємо участь в проекті житомирської художниці, викладачки для дітей на Пушкінській в Житомирі, яка у вільний час веде класс "Арт-терапії" в онковідділенні обллікарні Олени Гузенко.
Ось ссилка на детальну розповідь про цей метод терапії
http://www.medcenter.org.ua/news/1513.html
Нам дуже подобається цей її проект, що стимулює нас до життя, до творчості, до руху- дуже добре розробляє пальчики нашої дівчинки, які через хворобу погано слухаються.
Насправді ми постійно вишукуєм спосіб звернути увагу людей на нашу біду і потреби через фонди, виставки, акції волонтерів -бо на дощечках та розписах нічого не заробляється порівняно із постійними потребами коштів для лікування. Це саме спосіб для терапії та мотивація до боротьби за життя, а доходи від творчості покривають невеликі поточні витрати.
Намагаємось всякий раз привертати до себе увагу -завтра з Києва приїжджає телебачення.Після кожної публікації йде невеличка хвиля допомоги -яка на жаль за кілька днів після джерела - вичерпується((
Недавно волонтери возили в Житомир на виставку наші роботи -майже всі приїхали назад.В той же час різними шляхами було продано в самому бізнес-центрі "Пулини" майже всі наші роботи -і тепер треба знову малювать.Нам дають фанеру, вирізають заготовки, малюємо акриловою фарбою, також багато на замовлення робимо.
MOKRIZZONNI: Да я бачу -оці червоні з квітками дощечки всі на замовлення? Дуже подобаються! А ви кажете тільки рік як малюєте? Але вдома вже нічого із робот і не залишилось!!! Доведеться мені обмежитись єдиною шо у вас вдома залишилась дощечкою )
Марина тягнеться робити з пензлем та глиною кожного разу як є така можливість, але тут питання в силах.Навіть на таке не часто вистачає її сил.Проте вона дуже аккуратно вимальовує.А наші перші роботи -об`ємні картини ми не продамо -це наша сімейна цінність!
ФОТО 2
Світлана: Нам постійно дзвонять то монахи, то цілителі то знахарі які пропонують якісь унікальні способи лікування -але ж чому у них немає черг, а всі в Києві в кліниці лежать??? Тому я так до вас недовірливо поставилась коли ви хотіли приїхать до нас додому! Наші роботи можна придбати прямо через "Громадський бізнес-центр Пулини" -все там знаходиться в постійній виставці.
http://www.medcenter.org.ua/news/1513.html
_________________________
Сама Маринка із задоволенням ледве тримаючи в пальчиках демонструє свої об`ємні картини. Я наостанок побажав їй не здаватися і всупереч безсиллю продовжувати лікувальний процес в таких чудових його проявах, розповівши історію великого Ленса Армстронга, який на останній стадії хвороби раку сідав на велосипед і їхав всього лише 100 метрів, після чого падав від безсилля на асфаль...але знову піднімався іхав! За кілька років лікарі констатували що рак відступив сам по-собі, і він вже багато років виграє світового рівня змагання в велоспорті! Труд лікує, особливо такий впертий. А придбану дощечку я бережливо привіз і подарю своїй дєвочці...в неї є щось спільне із Маринкою)
Рахунок для переказу коштів на лікування хворої на рак Маринки:
МФО: 305299
Рахунок: 29244825509100
КОД: 14360570
ПриватБанк Для поповнення карти 4627 0858 2399 1464
Пилявська Світлана Петрівна, 2455203846
телефон мами: 098 98 24 888