Секонд-хенд: за чи проти ?

Вже давно можна було помітити тенденцію зростання магазинів секонд-хенд як в Україні в цілому, так і в Житомирі.

«Одяг з Європи», «Одяг на вагу», «Дешевий одяг»: такі вивіски майорять майже на кожній вулиці нашого міста. І хоч влада намагається боротися із ввозом б.у речей в Україну,та прихильників секонд-хенду не меншає і вони готові боротися за свої погляди.
Разом з тим,звісно, є й ті,хто не визнають такого шопінгу і тримаються подалі від цих магазинів. Звісно, їх можна зрозуміти ,адже цей одяг не викликає довіри. Покупець не знає ,хто до нього і як саме носив ту чи іншу річ. Або просто людина вважає принизливим одягати поношений одяг,адже може дозволити купити собі новий.

А з іншого боку, тут є і свої плюси. Речі привезені з-за кордону, тобто є унікальними. Купивши якусь кофтинку,наприклад, можна не переживати,що зустрінеш таку ж саму ще в когось. Та й зазвичай речі привозяться в досить нормальному стані ,більш того, інколи навіть майже нові,а коштують всього нічого. І можуть навіть конкурувати з одягом купленим в недешевому магазині.
Це стереотип, що магазини б.у одягу розраховані лише на бідняків,адже навіть велика кількість зірок як в Україні ,так і за кордоном не приховують своєї прихильності до речей секонд-хенд! То що вже казати про пересічних житомирян, які вистроюються в черги, коли в економ магазині день привозу нового товару!

До того ж, якщо розібратися, то хіба в українським родинах не присутня звичка передавати речі від старших дітей до менших, від мами до дочки і т.д.

А це ж те й самий розвиток секонд-хенду. З тією лише різницею,що Ви бачили,хто до Вас носив цю річ і за неї просто подякували, а в спеціальному магазині заплатили кілька гривень.