Тотальна приватизація державного майна - покращення наступає?

Уряд підготував масштабну приватизацію державного майна: 1200 компаній будуть виключені зі списку підприємств, які заборонені до приватизації. На продаж виставлять ключові енергетичні підприємства, шахти і спиртзаводи. Бізнес схвалює цю ідею, але експерти попереджають, що без прозорої приватизації держпідприємства будуть скуплені за безцінь, а бюджет втратить більшу частину податкових надходжень.

Напередодні про підготовку цього документа заявив міністр економіки Петро Порошенко, повідомивши лише, що перелік підприємств в держвласності буде скорочений більш ніж у п'ять разів — з 1492 до 296.

За словами джерела «Коммерсантъ-Украина» в Кабміні, уряд на своєму засіданні вже схвалив цей законопроект, і зараз готує його до передачі в Раду. Буквально в останній момент зі списку за ініціативою Мінфіну був вилучений «Турбоатом».

Як стверджує видання, посилаючись на текст відповідних змін до закону «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», підсумковий документ фактично дозволяє масштабну приватизацію вугільних шахт: у власності держави в Донецькій області залишиться лише 11 підприємств, а в Луганській — 7.

Також буде проведена масова приватизація спиртзаводів, радіотелевізійних передавальних центрів та книжково-журнальних видавництв («Мистецтво», «Либідь», «Дніпро», «Веселка»). Приватними хочуть зробити майже всі спортивні бази, басейни і стадіони, за винятком підприємства, яке керує київським Палацом спорту, НСК «Олімпійський», «Львів-Ареною». Зберігши у держвласності найбільш знакові винзаводи, такі як «Коктебель» і «Массандра», уряд пропонує дозволити продаж низки південноукраїнських і закарпатських радгоспів-заводів, включаючи Ужгородський і Одеський коньячні заводи, Одеський завод шампанських вин. З усіх державних елеваторів приватизації не підлягатиме лише Новотроїцький.

Дорога до приватизації буде відкрита і великим компаніям, багато з яких є монополіями. Зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації, виключать НАК «Нафтогаз України», «Чорноморнафтогаз» (купив дві «вишки Бойка»), «Укрінтеренерго» і «Укрспецтрансгаз» (транспортує зріджений газ), ДАТ «Магістральні трубопроводи „Дружба"».

«Це сміливий крок, який може радикально змінити ситуацію в енергосекторі, — вважає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. - Допуск в нього приватного капіталу може істотно оздоровити ситуацію, але лише в разі прозорої приватизації та збереження за державою контролю над сектором».

Вилучені зі списку Харківський електромеханічний завод, Дашавський завод композиційних матеріалів, спеціальне виробництво київського заводу «Радар» та Солотвинська солекопальня.

«Ймовірно, попит на приватизацію буде в першу чергу внутрішній, потім — з боку російського бізнесу і вже потім — іноземних стратегічних інвесторів», — прогнозує директор аналітичного департаменту ІК Dragon Capital Андрій Беспятов.

Представники бізнесу готові до приватизації держкомпаній, оскільки приватний інвестор ефективніший за державний. «Я вважаю, що приватизація — це, в принципі, правильний крок. Взяти, приміром, Харківський електромеханічний завод: якби держава не тягнула з його приватизацією, підприємство не дійшло б до нинішнього стану банкрутства», — заявив президент індустріальної групи УПЕК Анатолій Гіршфельд.

А ось за оцінками директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерія Геєця, поспішна приватизація не тільки призведе до продажу підприємств за заниженою ціною, як це було в попередні роки, але і позбавить бюджет податкових надходжень.

«Наші дослідження показали, що багато підприємств після приватизації різко скорочують обсяг сплати податків. Тому необхідно ретельно розрахувати, що дасть такий крок, і дивитися не тільки на можливість отримання коштів від приватизації, але і на потреби бюджетів майбутніх років», — відзначає він.

Тим часом в парламенті готові оголосити старт розпродажу держмайна ще до парламентських виборів — після них прийняти таке рішення буде складніше.

«У парламентській більшості немає упереджень щодо приватизації, — заявив глава підкомітету з питань міжнародної економічної політики Олексій Плотніков (Партія регіонів).- Навіть без підтримки комуністів цей законопроект може набрати необхідну кількість голосів».

За матеріалами: Коммерсантъ-Украина