Синдром хапуг

«За цю тисячу років на магістралі Удоїв — Чорне море з'являлися різні фігури. Рухалися по ній роз'їзні прикажчики з товарами візантійських торгових фірм. Назустріч їм з лісу виходив Соловей-розбійник, грубий чоловік в каракулевій шапці. Товари він забирав, а прикажчиків страчував. Життя країни мінялося з кожним сторіччям. А дорога залишилася такою ж, якою вона була за Солов'я — розбійника.»

Ілля Ільф і Євген Петров. «Золоте теля»

Мабуть, не випадково Остап Бендер носив міліцейського кашкета…
http://youtu.be/7T0TS1qcDe8

Славне українське місто Новоград – Волинський Житомирської області розташоване на великому шляху міжнародного сполучення. Місто як місто, таке ж як сотні інших: працьовиті люди, великі й малі підприємства, талановиті бізнесмени, які наповнюють державний і місцевий бюджети та годують величезну армію чиновників, вчителів, лікарів, пенсіонерів, суддів, податківців, правоохоронців тощо.

І якщо так звані «бюджетники» можуть почуватися відносно спокійно, гарантовано отримуючи заробітну платню, то про підприємців такого не скажеш. Достойна великої шани щоденна напружена праця підприємливих людей задля виживання і досягнення бодай якогось економічного успіху за екстремальних умов українського дикого капіталізму.

Що повинна робити влада, щоб забезпечити стабільні надходження коштів до бюджету? Правильно, всіляко допомагати бізнесу, полегшувати умови господарювання, носити підприємців на руках, плекати і пестувати їх.

А що відбувається насправді? А насправді українську економіку, крім дитячих капіталістичних хвороб, підточує особливо небезпечна зараза – це так званий «синдром хапуг», яким страждають переважно міліціонери. Яку зарплатню їм не дай — мало, хочуть великого багатства неправедного! А де ж його взяти, те багатство? Та зовсім поруч, там, де щось працює, де обертаються матеріальні, людські і фінансові ресурси. Міліціонери з синдромом хапуг, звісно ж, не будуть цілувати підприємців нижче спини, а от обідрати до нитки можуть залюбки. Не секрет, що в Україні багато бізнесменів, які мовчки звично платять міліціонерам данину за так званий «дах», але є й такі, котрі не розуміють, чому зароблене потом і мозолями потрібно віддавати дармоїдам, яких держава забезпечує зарплатнею, житлом, пенсіями. Зазвичай на таких неслухів правоохоронці здійснюють шалений тиск: грубо втручаються у господарську діяльність, влаштовують перевірки з однією — єдиною метою – наколупати якогось криміналу. Ну, а вже потім можна радісно очікувати, як зляканий поступливий підприємець спакує паку грошей, покладе їх на тарілочку з блакитною облямівочкою і урочисто піднесе міліційному хапузі, який його за це помилує, припинить кримінальне переслідування і буде доїти годівника до скону.

Але ж як його знайти, той кримінал, коли підприємці працюють законно? А дуже просто – потрібно лише цупко вхопити бізнес за горлянку, обізвавши злочином будь – яку законну господарську операцію та порушити кримінальну справу. Після чого залишається лише чекати на омріяну тарілочку …

Нещодавно в місті Новоград – Волинському з місцевими правоохоронцями трапився жахливий рецидив «синдрому хапуг»: 27 листопада 2012 року на великій дорозі, біля поста ДАІ сучасний «Соловей – розбійник» вгледів здобич, свиснув, махнув палицею та зупинив вантажний автомобіль з причепом, який перевозив металобрухт – дві іржаві металеві діжки. Не виявивши жодних порушень правил дорожнього руху, інспектор ДАІ чомусь зацікавився питаннями фінансово – господарської діяльності підприємства – власника вантажу і викликав на допомогу оперативно – слідчу групу Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДДСБЕЗ) Новоград – Волинського міського відділу міліції УМВС України в Житомирській області. Водій тим часом повідомив про незаконне затримання своєму безпосередньому начальству з місцевого підприємства ТзОВ «Укреколайн».

На місце пригоди швидко приїхали дві групи – представники «Укреколайну» та оперативно – слідча. Міліціонерам були надані всі необхідні супроводжувальні документи: ліцензія на право заготівлі та переробки металобрухту, шляховий лист, договір купівлі – продажу, податкова та звичайні накладні. Переконавшись в легальному походженні вантажу, міліціонери все ж вирішили його арештувати і запропонували перевезти автомобіль з діжками на штрафний майданчик міськвідділу. Щоб здобич не вислизнула з рук, водію «Укреколайну» не повернули посвідчення та технічний паспорт, а автівку з металобрухтом наказали залишити на майданчику біля поста ДАІ. Цікава деталь: під час перемовин інспектор ДАІ раптом кудись зник.

Минув день, минув другий, минув третій, четвертий,… — тарілочку з блакитною облямівочкою до міліції чомусь ніхто не приносив. Лише 4 грудня на допит були викликані керівники «Укреколайну», але вони замість очікуваної данини принесли документи, які свідчили про законність господарської діяльності підприємства. Через деякий час міліціонери зателефонували до «Укреколайну» з пропозицією неофіційно забрати вилучені документи. Отримавши відмову, прислали парламентера, який палко агітував за ліквідацію конфлікту з допомогою так званого фінансового подарунку міліції. Але все було марним – підприємці принципово нікому і ніколи не платять хабарі. Тоді правоохоронці заявили, що взагалі не забирали ніяких документів! І лише 18 грудня, нарешті зрозумівши, що „фінансової допомоги" не буде, старший слідчий слідчого відділу Новоград-Волинського МВ міліції звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів ТзОВ «Укреколайн». Дивно, але цей «доступ» міліціонери просили дозволити без присутності представників «Укреколайну»! Суддя чомусь вирішив справу втаємничити і навіть не ставити до відома та не опитувати представників «Укреколайну» і 19 грудня 2012 року задовольнив клопотання відповідною Ухвалою.

Увага! Слідчі дії: 26 грудня (через місяць після пригоди!) тимчасово допущений до вантажівки слідчий провів зважування вантажу, в результаті чого іржаві діжки загадково „полегшали" майже на 1 тону.

Не важко здогадатись, якою буде наступна слідча дія: «Пиляйте, Шура, пиляйте – вони золоті».

Варто зазначити, що підприємство «Укреколайн» легально працює на підставі ліцензії АВ № 548828 від 31.08.2010 року з необмеженим терміном дії, що не завадило засліпленим міліціонерам інкримінувати частину 1 статті 213 КК України, яка говорить про «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом», а саме:

Здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту — карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин.
Державна реєстрація у підприємства є, ліцензія є, договор купівлі — продажу металобрухту у підприємства, яке розпродує своє майно теж є, тобто, все законно. Але на думку правоохоронців виходить, що все законне – то незаконне і є економічним злочином. Такий от діагноз і типові ускладнення „синдрому хапуг"...

Підприємці розповідають, що невдалі міліційні залицяння до „Укреколайну" траплялись і раніше, але з призначенням у травні 2012 року нового начальника міліції цей процес прискорився і за якихось півроку було вже декілька рецидивів. Підполковник міліції Павліченко Андрій Петрович, колишній кадровий військовий, кандидат психологічних наук, з 2004 року очолював Народицький РВ УМВС України в Житомирській області.

Можливо, він теж, як і Остап Бендер, плекав кришталеву мрію про Ріо — де — Жанейро, де всі ходять у білих штанях ? І хоча Новоград – Волинський ще не Ріо – де – Жанейро, але вже й не радіоактивна „тьма-таракань". За інформацією з обізнаних джерел, вартість тепленької посади начальника міліції починається з 30 тисяч доларів і навіть якось один здобувач змушений був продати 3-х кімнатну батьківську квартиру в Житомирі, щоб отримати таку посаду. Цікаво, а скільки може коштувати призначення начальником по переводу з Новоград – Волинського до Ріо – де – Жанейро? Треба буде якось при нагоді уточнити це питання в обласному УМВС. Можливо, тоді ми більш глибоко осягнемо психологічну мотивацію незаконної поведінки міліціонерів по відношенню до «Укреколайну» та двох іржавих металевих діжок вартістю близько 10 тисяч гривень.

Готуючи цей матеріал до друку, я зустрічався не лише з керівниками „Укреколайну", а й з начальником відділення ДАІ Дмитерчуком Сергієм Аркадійовичем, який пояснив, що інспектор ДАІ зупинив автомобіль в межах своїх повноважень за підозрою у перевищенні дозволених габаритних розмірів вантажу. Перевищення не підтвердилось, але документів про походження вантажу у водія не було, тому, мовляв, пильний інспектор і зателефонував до міліції.

В зв`язку з чим особисто в мене виникає логічне запитання: «Якщо не було порушено правила дорожнього руху, чому «даішник» привласнив посвідчення водія і технічний паспорт на автомобіль?»

Грунтовні пояснення надав перший заступник начальника міліції капітан Балонь Юрій Богданович, який стисло і компетентно розповів про підстави так званого «розбою» на великій дорозі і порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 213 КК України. Виявляється, марення про відсутність в «Укреколайні» дозвільних паперів на вантаж не на жарт турбують правоохоронців.

Засліпило їх всіх, чи що? Чомусь пригадався фальшивий сліпий Паніковський в темних окулярах…

Підприємству «Укреколайн» незаконними діями працівників міліції і ДАІ нанесено значні матеріальні збитки, розмір яких щодня збільшується. Юристи підготували відповідні скарги і звернення, в яких вимагають порушити проти розбійників кримінальні справи як мінімум за перевищення службових повноважень.

Підприємці сподіваються, що збитки у судовому порядку будуть відшкодовані за рахунок винних міліціонерів.

Цікаво, дочекаються такого фіналу металеві діжки, чи перетворяться на порох?

ТзОВ «Укреколайн», контакти для ЗМІ: 067-356-24-67 Роман Васильович; 067-534-05-25 Аркадій Іванович

povistky na 04 12 2012 testova n v kuzminsky a y

dog k p metalobruhtu ta suprovodzhuyuchy dokumenty