Коментар щодо ситуації навколо С.Власенка

Ключовими для усвідомлення ситуації в цьому контексті є дві фрази: "оплачуваною роботою", "адвокатською діяльністю". Справа в тому, що Сергій Власенко, наскільки відомо, ніколи не був адвокатом Юлії Тимошенко, тобто людиною, яка виконувала оплачувану роботу на підставі, скажімо, контракту із надання адвокатських послуг.

Старий Кримінально-процесуальний кодекс передбачав, що звинувачений міг користуватися як послугами адвоката, так і послугами громадського захисника. І це, як говорять в Одесі, дві великі різниці. Люди старшого покоління пам'ятають про процеси, в яких брали участь захисники, наприклад від трудового колективу.

Сергій Власенко від самого початку був і залишається громадським захисником лідера партії "Батьківщина", людиною, яка здійснює ці функції на підставі доручення своєї політичної сили і виключно на громадських засадах.

Згідно із статтею 17 перехідних положень нової редакції Кримінально-процесуального кодексу статус громадського захисника був частково збережений і на цей час: особи, які на день набрання чинності цим Кодексом беруть участь у кримінальному провадженні в якості захисників і не мають статусу адвоката, продовжують здійснювати повноваження захисника в такому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також судового провадження у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та у Верховному Суді України.

Тобто, Сергій Власенко у справах Юлії Тимошенко має цілком законний процесуальний статус саме захисника, а не адвоката. Якби влада керувалася здоровим глуздом, а не вдавалася до вибіркового застосування правосуддя для переслідування політичних опонентів, то відповідно до законодавства єдиною дійсно вагомою підставою для припинення депутатських повноважень Сергія Власенка могло би бути пред'явлення на засіданні регламентного комітету або в суді – копій договорів, платівок, згідно яких цей народний депутат отримував кошти за надання адвокатських послуг. Однак, таких документів очевидно просто не існує в природі.

Іншими словами, опозиціонера Власенка намагаються позбавити депутатських повноважень лише за те, що він формально мав адвокатське свідоцтво, однак реально не здійснював жодної адвокатської діяльності на оплачуваній основі.

Аргумент другий. Дія свідоцтва Сергія Власенка на право здійснення адвокатської діяльності була зупинена 22 лютого 2013 року. Варто відзначити два аспекти щодо наявності адвокатського свідоцтва у Сергія Власенка.

Перший. Обіцяти не означає одружитися, тобто славнозвісне свідоцтво лише надає право на здійснення певного виду діяльності, але це не означає, що народний депутат нею займався. Якщо виходити з логіки регіоналів, то позбавити мандатів необхідно усіх депутатів, які мають будь-які дипломи, ліцензії, свідоцтва – інженерів, менеджерів, юристів, економістів – адже вони можуть теоретично займатися оплачуваною діяльністю несумісною з депутатським статусом. Теж саме стосується і почесних президентів потужних фінансово-промислових груп, які отримують дивіденди з їх діяльності.

Другий. Якщо навіть погодитися з хибною логікою Партії регіонів, то дія адвокатського свідоцтва Сергія Власенка була зупинена 22 лютого 2013 року, тобто за 5 днів до нібито "засідання" регламентного комітету Верховної Ради.

Тобто, 27 лютого вже не було ніяких підстав розглядати цю справу на комітеті, оскільки народний депутат усунув навіть теоретичні порушення Конституції України.

Аргумент третій. А чи був хлопчик, або чи було 27 лютого 2013 року засідання регламентного комітету Верховної Ради? Намагання позбавити Сергія Власенка депутатського мандату – це типове вирішення проблем по-донецьки. На сьогодні немає стенограми та протоколу засідання комітету від 27 лютого 2013 року (принаймні їх не надають народним депутатам від опозиції), на його засідання не запрошували, всупереч Регламенту, Сергія Власенка, члени комітету – депутати від опозиції теж не були там присутні.

Тому, скоріше всього, і засідання такого не було. Адже навіщо тоді підтверджувати подання по Власенку від 27 лютого на засіданні цього ж комітету вже 4 березня, яке таємно намагалися провести о 8.00 у понеділок, знову не запросивши депутатів-опозиціонерів.

Отже, що залишилося у сухому залишку щодо юридичних аргументів: справа Власенка шита білими нитками і має не юридичний, а політичний характер. Неупереджений аналіз свідчить, що реальних конституційно-правових підстав для позбавлення народного депутата мандату немає: Сергій Власенко не займається оплачуваною адвокатською діяльністю, дія його свідоцтва була зупинена 22 лютого 2013 року за 5 днів до нібито "засідання" регламентного комітету, реальність проведення такого "засідання" обґрунтовано викликає сумніви.

У будь-якій правовій країні суд, без сумніву, прийняв би рішення на користь народного депутата. Сьогодні справа Власенка щодо позбавлення його депутатського мандату означає фактичну розправу над народним депутатом та є банальною помстою за його захист Юлії Тимошенко.

Підготовлено за інформацію з блогу І.Жданова