«Як відомо, приймаючи нарід за суверена держави, демократія свій устрій побудувала на засадах виборного представництва, себто парламентаризму... В стремлінню здобути виборчі голоси партійні чинники послуговуються різного роду груповими блокуваннями, закулісними інтригами, неморальними компромісами, підкупом і корупцією, як також і штучними засобами впливання на суспільну опінію в бажаному для них напрямі. Ці методи профанують і викривлюють значіння самого виборчого принципу і перетворюють проголошену демократією за «святе святих», свободу слова й думки в спекулятивний середник збаламучення, засліплення, обдурення і провокування народніх мас з одною метою: «вибити» з них побільше голосів за кандидата даної партії...
Сучасний парламентаризм витворює свого роду «спеціалістів» від політики, цілком відірваних від народного ґрунту. Партійні комітети стають «торговельними бюрами», де можна купити-продати суспільний інтерес... Це давно вже привело до скупчення в проводі партій різних неморальних суспільних покидьків, а самій політичній діяльності надало в народній опінії характеру несумлінного і своєкорисного гешефтмахерства. Внаслідок – найкращі, здібні, творчі елементи суспільства з відразою відвертаються від політики».
Микола Сціборський, "Націократія", 1935.
Прикреплённые изображения:
Ось ви зовсім скоро - 23 травня будете відзначати ваше культове партійне свято - День героїв.
Скажіть, будь ласка, для широкої громади - хто саме з плеяди націоналістичних діячів ваші герої, бо вічно одні герої убивали і мордували інших героїв. Так як нам - пересічним українцям визначитись - хто із них більші герої?
Чому герої Бандери і Лебідя знищили героїв Бульби-Боровця? Ось що він писав у своєму відкритому листі до Проводу ОУН-б: " За що ви боретесь? За Україну, чи за вашу ОУН? За Українську Державу, чи за диктатуру в тій державі? За український народ, чи тільки за свою партію?... Чи існувала коли на Україні така революційна організація, якої власний народ жахався гірше від найлютішого ворога, а її членів не називав інакше, як "путярами" і "сокирниками"?... Що спільного мають з визволенням України бандерівські спроби тепер підпорядкувати українські народні маси своїй партійній диктатурі та фашистсьткій ідеології, яка є гидка українському народові... А скільки жертв терору, запутування або ганебне замучування отих голів сільських рад, бульбівців, мельниківців, радикалів, старих петлюрівців, бувших комсомольців, безпартиійних свідомих і чесних українців, які згинули тільки тому, що були інших переконань, осуджували злочинну бандерівську роботу".
Один із засновників українського національно-визвольного руху і керівників ОУН-м і найближчих до Андрія Мельника людей Зиновій Книш у своїй праці "Бунт Бандери" пише:
"В партійному засліпленні та в ненависті до вірних Проводові націоналістів боївки Степана Бандери і товаришів вимордували зрадливим способом тисячі українців. Жертвою бандерівського терору впали: сотник Омелян Сеник-Грибівський, підполковник інж. Микола Сціборський, полк. Роман Сушко, д-р Ярослав Мицик, Ігор Шубський, два брати Пришляки, сотні нижчого організаційного активу та около 4000 рядових членів, симпатиків та бійців.Відповідальність за смерть тих людей лежить на Степанові Бандері та його помічниках."
Так як пересічним українцям визначитись - кого обрати героями: Бандеру і його людей, чи тих діячів національно-визвольного руху, яких вони убивали?"
А, так вот у кого Азаров учился.