KARSTENОценка: 4.3/5 Голосов: 12 |
Не дивлячись на прогнози та висновки скептиків будівництво в Україні хоч і зменшило темпи та все ж таки розвивається, люди потрохи будуються. Звичайно, за слов'нською традицією в першу чергу варто збудувати паркан, і лише потім приступати до зведення будівлі. На такий нелогічний підхід є свої виправдовування, що грунтуються з життєвого досвіду кожного жителя. Авжеж, паркан має бути без жодної щілини, даби жодне око завидюще не побачило, а ручки загрибущі не приватизували без докорів совісти чужі будматеріали. Особливо це стосується приватних садиб, що не охороняються. А тому паркан будують грунтовно з бетонуванням стовпів, або ж на цокольній основі. І всю цю возню прикрашають профнастилом.
Профнастил, що заполонив весь пострадянський простір, є тут ознакою забезпеченості. Навіть у В.Ф. Януковича задній двір огорожений чотирьохметровим зеленим парканом з профнастилу. Модний парєнь на селі. Один сусід зробив зеленого кольору, другий не відстає — на 10 см вище та яскраво червоного. Скромніші сусіди обрали синій колір, еліта ставить з темнокоричневого. Йдеш по вулиці, як в'язень, лише небо, як шматок свободи, над головою. Жодна собака чи кішка, куди там курам, ніхто не заскоче. Пам'ятаю в дитинстві цю вулицю в білому штахетніку чи з сіткою рабіцою, через який видно й садок і будинок і подвір'я.
Звичайно трапляються індивіди з "єврозаборами”, та про тих варто окремі блоги писати.
Але то такє...
Живучі в Данії, помітив, що люди також ховаються один від одного за високими парканами. І паркани або дерев'яні або з чітко підстриженого живоплоту. Сурові скандинави. Без парканів живуть лише в Нідерландах. Там ментально люди не цюраються любої справи, за яку візьмуться. Тому там навіть на вікнах немає тюлі чи штор. А ось сусідні бельгійці та німці вразливі, ховаються в основному за живоплотами. Французи ж подібні до росіян — за кам'яними стінами (певно постійні війни з Англією дали про себе взнаки).
Хочу зупинитись на живоплоті.
Живопліт — це гарно, це стильно, це комфортно, це зручно.
Живопліт, живий паркан — різновид паркану, щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують із метою відгородити чи обгородити що-небудь. (Вікіпедія)
А те що-небудь є не лише оточуючий світ, а і в середині. Тобто кожна ділянка поділяється на зони (дитячий майданчик, тераса, "курілка”, зона для бані, город, газон тощо), що відмежовуються живим парканом.
Однак тут не вийде так, що посадив і він сам росте. За живоплотом потрібно слідкувати (полив, подкормка, стрижка, прополка), тобто завжди бути уважним до рослин, як до якогось скарбу. Якщо ж ви не такі, то огороджуйтесь профнастилом — поставив і забув.
Роль живоплотів:
Декорування маєтку та захист від сторонніх очей;
Функціональне зонування території (про що писалось вище)
Покращення мікроклімату: в суху спеку стримує вологу в кроні та в землі, навідміну від кам'яного, бетонного паркану чи з профнастилу, що нагрівається і перетворює подвір'я на мікрохвильову піч, а взимку морозильну камеру.
Захист від шуму та пилу (ну це зрозуміло і школярику)
Захист від вітру: тобто живопліт поглинає та значно зменшує силу вітру. Навідміну від суцільної огорожі з будь-якого матеріалу, що не зупиняє енергію вітру, а перетворює її у вихрові потоки, що переходять над стіною та всередині ділянки піднімають пилюку, вдповідно пошкоджують рослини, що там проростають.
У себе на дачі (4 сотки) старий паркан з рабіци не знімав, а обсадив кожну з сторін різними деревами: фасад з бука, по флангам — з туї Брабант та модрини європейської, з тилу — спірея. Сітку не знімав з приводу своїх чад - шукай потім тих курдупликів по сусіднім дворам. Підростуть, приберу.
Мої живоплоти хоч і густі, та ще маленькі — до1,5м. І цікава річ: всі сусіди та прохожі бачать, що в садку та на подвір'ї висаджено, та ще за 3 роки жодного криворукого злодія там не було. Певно, коли ти відкритий, то зло минає. А чим більше ховаєшся за високими мурами, то й маєш проблем на своє подвір'я. ИМХО
Далі про живоплоти.
Для формової огорожї від зовнішнього світу рекомендую такі дерева: граб, бірючина (вовча ягода!), бук, глід (боярышник), клен польовий, ліквідамбар смолоносний, з хвойних — туї смарагд, туї Брабант, ялина звичайна, модрина європейська, -. Причому два перших найліпше підходять для умов з високою загазованістю.
Для неформової огорож найліпше підходять кущі, а саме бузок, ліщина, жасмін, Спіреї, кольквіція, форзиція.
Ширина для живоплотів в середньому має бути 0,6-0,8м
Для живих огорож вибирайте рослини з гілкуванням по всьому стовбуру від коріння й до верхівки. Від перших стрижок формують живопліт пірамідально, тобто нижнім гілкам дають розростися, а верхні підстригають. Це робиться, для того щоб нижні листочки також отримували вдосталь сонця. Стрижку проводять навесні (от як зараз) так і в липні — в період вегетативного спокою. В Європі роблять ще й осінню. Та в нас не той клімат, сурові зими можуть пошкодити багато нових зрізів, що навесні виглядатиме пєчально.
Також не варто зосереджуватись на одних вічнозелених живоплотах. Бо весь рік одна й та сама зелень напрягає, садок стає нудним. А от коли з листяних порід - то весною ваші живоплоти салатові, влітку - зелені, восени - жовті чи червоні, а взимку коричневі. Тобто кожній порі по свому кольору - так і сад стає цікавішим.
Далі слідує відео як в Голландії вирощують і продають вже готові живоплоти секціями. В нас таких технологій немає, адже нема потреби. В нас є ПРОФНАСТИЛ ! ))))
Якщо ж ви біля лісу живете, то взагалі безкоштовно. Знаю одну людину, що так собі накапав двуметрових саджанців грабу і закрив ним свій "єврозабор". Дешево і комфортно.
Должен заметить схожесть и в Финляндии. Есть, возможно, региональные отличия, но в основном, где бывал - удивительно открытые дворы. Нечасто - незначительные растительные ограды (не по всему периметру), еще реже низкие декоративные заборчики, встречался иногда почти классический штахетник. Но все это - как исключение. По моим наблюдениям.
Еще местами "оградами" служит лес: строятся немного вглубь леса, сильно не расчищая вокруг дома площадку - "интегрируются" прямо в природу.
О шторах тоже отмечено наблюдение. Периодически неловкое чувство ловлю при вечерних пробежках в темную пору по частным кварталам - вся жизнь в чужих домах, как в телевизоре.
В Этонии отметил для себя характерную любовь жителей к оградам из ели. Иногда вдоль поля в несколько сот метров идут ограды. Еще встречались вокруг домов живые изгороди из ели такой высоты, что только верх крыши виден. Мрачновато показалось.