HoakinaОценка: 2.2/5 Голосов: 13 |
Михайль Семенко - бунтар від літератури, фундатор українського футуризму, що спалив привселюдно "Кобзар" Т. Шевченка, щоб оновити українську літературу, був одночасно тонким ліриком. Його любовна поезія дуже експресивна, незвична, але така щира і відверта. Дуже чоловіча - додам від себе.
П’єро кохає
Я мовчу
До тихих затонів своєї душі прислухаюсь
Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь
Я смутний
Я смутний
Я смутний
Бо щось душу стиска мов кошмар навісний
Я веселий
Бо в смутку є пелюст невмерлий
Я не хочу буть листом осінньо-зотлілим
Не хочу про зиму зітхать восени
Хочу бути смілим
І жду весни
Хочу буть в парку і милій читати Верлена
Хочу кружляти я з нею у парі в юрмі
Багнесь ноктюрнів Шопена
Душу її зрозуміть
Хочу заплющити очі тісніше тісніше
Душу свою відчувати струнніше струнніше
Я люблю
Я люблю
Я люблю
___
Я мовчу
І до тихих затонів своєї душі прислухаюсь
Що чую — я в душу до тебе віллю
Я признаюсь.
ТІЛЬКИ КРОВ
Очі міцно, міцно стиснуті
-Вы його покохали за те, що вiн спалив "Кобзар "Т.Г.Шевченко?
Пiду напьюсь...
ЖАЛІБНУ СУКНЮ
У тінях смерку полохливих,
Збираючись на концерт,
В кімнатці синій мрій бурхливих
У дзеркалі зобачив смерть.
Злетів із серця посміх білий.
Зайшов я необачно й рано.
І голос твій — такий несмілий:
Ах, я не вбрана.
Коли прийду колись я вдруге
І сміливо у двері стукну,—
Ти зодягни, на фоні туги,
Жалібну сукню.
Больше нравятся такие строки:
"Нет,Жизнь,меня Ты не обманешь половиной.
Любые мне невзгоды по плечу.
Я не хочу,ни половину Счастья,
Ни половину Горя не хочу.
Хочу лишь половину той подушки,
Где бережно прижатое к щеке,
Беспомощной звездой,
звездой падучей,
Кольцо сверкает на Твоей руке..."