«И когда Он снял четвертую печать, я слышал голос
четвертого животного, говорящий: иди и смотри.
И я взглянул, и вот, конь бледный, и на нем всадник,
которому имя «смерть»; и ад следовал за ним;
И дана ему власть над четвертою частью земли -
умерщвлять мечом и голодом, и мором и зверями земными.»
/Откровение Иоанна Богослова, глава 6, стих 7/
Той, хто забуває своє минуле,
приречений пережити його знову.
/Елем Клімов/
В рамках кінодіалогу «Про війну, яку ми стали забувати» дивимось фільм від авторів, які війну пізнали на власному досвіді.
Більшість авторитетних джерел визнають фільм «Іди і дивись» найкращим фільмом про війну (про війну взагалі, а не тільки про Велику Вітчизняну). Режисер Елем Клімов із властивим йому максималізмом переніс на екран мотиви «Хатинської повісті» та зібрані документальні свідчення «Я з вогняного села» Алеся Адамовича з усією властивою правді жорстокістю.
Ще на етапі сценарію Клімов розумів, що це буде дуже жорстокий фільм і вважав, що навряд чи хтось зможе його дивитися. Сказавши про це Адамовичу, Клімов у відповідь почув: «Нехай не дивляться. Ми повинні це залишити після себе. Як свідчення війни, як мольбу про мир»
За кордоном фільм визнали настільки шокуючим, що під час сеансів біля кінотеатрів чергували карети «швидкої допомоги», відвозячи занадто вразливих глядачів. На одному з обговорень фільму встав літній німець і сказав: «Я солдат вермахту. Більш того - офіцер вермахту. Я пройшов всю Польщу, Білорусію, дійшов до України. Я свідчу: все розказане в цьому фільмі - правда. І найстрашніше й соромітне для мене - що цей фільм побачать мої діти й онуки».
У 1985 році фільм був висунутий від СРСР у число претендентів на премію «Оскар» у номінації «Кращий фільм іноземною мовою», однак у підсумку не був номінований.
За опитуванням читачів журналу «Радянський екран» «Іди й дивись» був визнаний кращим фільмом 1986 року, а згодом затвердився в багатьох кінорейтингах, у тому числі й закордонних. За версією журналу «Time Out», картина займає шостий рядок у списку «50 кращих воєнних фільмів всіх часів».
Фільм ОБОВ’ЯЗКОВО переглянути
принаймні ОДИН РАЗ за життя.
Своїм фільмом Клімов закрив тему війни в російському кіно аж на п’ятнадцять років: наступними визначними добутками стали «Зозуля» і «Свої». Картина вплинула й на визнаних майстрів режисури. Ефектом «глухоти» і дзенькоту у вухах, який виникає у Фльори після розриву снаряду неподалік, скористався пізніше Стівен Спілберго у військовій драмі «Врятувати рядового Райна». Німецький журнал «Ikonen» також відзначає вплив «Іди і дивись» на позню творчість режисера Терренса Маліка.
Снято на Мосфильм и Беларусьфильм. Снял советский/русский кинорежиссер Элем Германович Климов.
Где ты тут ваших усмотрел?
Эльдар Рязанов, Сергей Бондарчук, Георгий Данелия, Леонид Гайдай, Владимир Меньшов, Марк Захаров, Василий Шукшин, Леонид Быков, Татьяна Лиознова, Андрей Тарковский, Владимир Бортко, Карен Шахназаров, Станислав Говорухин и т.д. тоже ваши?