Зі святом!

То це свято у Львові. До чого тут Житомир?

езжай в лемберг там и "святкуй" а тут ПНХ!

Це свято загальнонаціональне. А Ви, панове, проти Української Держави?

цэ "свято" для упырей,но ни как не национальное,тебе лечится надо.

"Це свято загальнонаціональне."

Цікаво, а українці зі східної та південної України теж так вважають?

"Це свято загальнонаціональне"
Умильное обыкновение расписываться за всех сразу. Не путай свой бред и мысли других людей-это две весьма большие разницы.

Провозглашение акта закончилось призывами:

Привіт Творцеві й Вождеві Великої Німеччини АДОЛЬФОВІ ГІТЛЄРОВІ.

Привіт Славній Німецькій, непобідній Армії,

Привіт Митрополитові Андрєєві, й

Привіт усім героям за волю України.

а вот воспоминания очевидца:

враження від побаченного і почутого на цих зборах доктора богослов'я, отця Гавриіла Костельника:

"Зігнано було людей, мабуть, більше сотні - української інтеллігенції. Кажу "зігнано" тому, що це був перший день вступу німців до Львова. У місті лунали постріли, здалека чувся гуркіт гармат. Люди побоювалися виходити на вулицю, а ті, що виходили, не відривались далеко від дому. Серед присутніх чимало було греко-католицьких священиків, зібраних зусиллями бандерівського капелана отця Івана Гриньоха. Представником митрополита був коадютор Йосиф Сліпий, який поводив себе тут чи не як протектор тих, хто скликав цю нараду. Виявилось, що це непроста нарада. Оголошено було, - бігме, сором про це говорили тепер, - що всі ми пристуні являємо собою "народні збори", які мають проголосити утвердження української держави і затвердити "уряд", сформований за вказівками Степана Бандери якимось Ярославом Стецьком. "Народними зборами" цю нараду вирішено було назвати не просто для авторитетності її, а для того, щоб протиставити це збіговисько тим Народним Зборам, що були скликані у Львові в жовтні 1939 р., на яких було проголошено встановлення радянської влади в західній Україні. Тут були присутні і представники німецької влади в Західній Україні. Тут були присутні і представники німецької військової влади. Слово взяв голова "уряду" Ярослав Стецько - миршавенький чоловічок, який, не вміючи себе тримати на людях, тремтячим голосом зачитав акт проголошення "державної соборної самостійноїУкраїни" і проголосив, так би мовити, декларативну заяву "уряду". З того, що оголошував і говорив цей миршавий чоловічок, який іменував себе головою "уряду", запам'ятались дві особливості: це -неперевершена хвалебність німецькому фюреру і його непереможному воїнству, і погрози, страшні погрози всім, хто виявляє непокору "урядові" "української держави", який, говорив Стецько, "буде діяти в єдності з Великонімеччиною фюрера". "Політику ми будемо робити без сантиментів, - намагаючись взяти застрашливий тон, цілком серйозно провістив миршавий чоловічок. Ми винищемо всіх, без винятку, хто ставатиме нам на перешкоді. Керівниками всіх галузей життя будуть українці і тільки українці, а не вороги-чужинці - москалі, поляки, євреї. Наша влада буде політичною і воєнною диктатурою ОУН, диктатурою, для ворогів страшною і навблаганною..." Згадуючи про це, дивуєшся, як ми, душпастирі греко-католицької церкви, могли піддатись тій силі сатанинської ненависті до радянських людей, до всіх інакомислячих, що її проголосили на тому збіговиську діти наші, діти, що були виховані і виплекані нами..."

О, виявляється Борисенко й вкраїнську розуміє. А ти як думав, вражий сину, - панькатись з вами, зайдами, збирались? До речі, Андрей та Йосип з тієї ж церкви, що й Гузар.

О как Юрко заговорил! ☺

Виходячи із оцінки блогу, принаймні половина читачів проявили послідовність у своєму прагненні вступу до європейської сім'ї. Україна зробила свій вибір задовго до 1941 року, а в 1941 лише реалізувала свій вибір скориставшись історичним шансом. Тоді, як і сьогодні український народ прогнув до об'єднання із європейською спільнотою. Отже, з позиції сьогодення ніхто не може засуджувати українців тих часів. Це ті самі українці, ті самі прагнення, і майже ті самі умови що сьогодні.

На 8. Ну ви ж не питаєте дозволу в жителів заходу та півночі, коли претесь зі своїм дньом пабєди.

Доречі на півночі День Перемоги завжди був святом. А західна, ну тут як кажуть "в семье не без урода". Повернути треба окуповані землі Польщі разом із бендерівцями. Нехай вони з цим ярмом ходять.

Во-во, подсунуть полякам эту бомбу. :-)
Спорим, что если так произойдёт, то уже через пару лет во Львове будут говорить "Мы - справжни полякы вважаем, що....".

Что интересно, что про независимость Украины провозгласили в той её части, которая сама только 2 года как стала Украиной.

Это ещё раз о навязывании своего мнения Западной Украиной всем остальным. Они решили, что Украина - это они. И всё... А за 2 года до этого они называли себя Польшей. :-)

Ваше запитання для дурнів і комуністів. Перші не чули про моральний релятивізм, а другі його цураються. Завершений історичний факт - є завершений історичний факт. Просто треба вміти його використовувати на свою користь. Завдяки Сталіну Україна значно приросла у територіях та населенні. А це дає можливість увійти до Євросоюзу на значно кращих умовах. А дурні хай плачуть про минулі невдачі.

На 21: Как то странно виляют ваши мысли: мы пошли за Гитлером, но хорошо, что победил не он а Сталин, потому что благодаря этому мы имеем шанс войни в союз с его бывшей страной...Бр-р-р, чокнутся можно: я дрался за Васю против Коли, но хорошо, что Коля нас с Васей побил, потому что теперь Вася может мне разрешить приходить к нему играть в Компьютер. Ну, как то так. :-)

Ваше догматичне мислення не дозволяє вам зрозуміти прості речі.
1. Не має значення.
2. Фігура Сталіна особисто мене не переймає взагалі. Був і нема, а прагнення українців жити краще було і є. Україна за всіх часів використовувала ситуацію собі на користь.

>>а прагнення українців жити краще було і є.

Гитлер в этом помог бы, да.
Спал и думал, как бы это украинцам "покращэ" зробыты.