Відлуння війни

 Є такий сайт "Panoramio.com", де виставляються фото місцевості, прив'язані до карти, і куди я теж час від часу ставлю свої фотки.

 Декілька місяців назад пише мені чувак, що так і так, я Джос з Голандії, бачу, що твої фото є поряд з селом Radyeze, може, маєш якесь відношення? Я відповів, що село Радичі знаходиться поряд з станцією Рихальська, де жили мої дід з бабой, і де стоїть хата і час від часу я приїзджаю з батьком, і чому його так цікавить? Виявляється, у його подруги дід воював в німецькій армії і в липні 1941 року загинув в бою з Червоною Армією під Радичами, де і похований, і вони хотіли б знайти його могилу. Скинув цей Джос лист-похоронку і карту з описом місцевості. Коли навесні був, то спитав у сусідів і дядька, але ті за розмовами все знають, особливо коли чарку наливаєш ;), а по лісі ходити і шукати мало хто хоче. 

 

 Врешті решт батько поїхав і зустрівся з знайомим колишнім єгерем-Григорієм, який зараз має своє озеро в лісі і знає місцевість. Той подивився на карту, почитав листа і поїхав шукати. Через пів-дня приїхав і сказав, що знайшов, поблукавши по лісі і попитавши місцевих старих. Але там з війни ніхто не був і без його допомоги знайти практично неможливо. 

Дав я Джосу координати Григорія, намалював карту, як до нього доїхати. І на тому тижні сам був в селі і спитав, як зустріч пройшла. 

 Григорій каже, приїзджали,  нормальний хлопець, простий, і подруга теж, обидва в спілкуванні товариськи.Дуже їм сподобалось літня природа українського села. 

 Показав він їм ту могилу, вона коротку молитву прочитала і  фото лишила. Потім повів в місцевий бар ;), після того у себе вдома  пригостив своєю домашньою горілочкою, а вранці накормив таким сніданков, що голандець мені написав, що в житті ніколи такого сніданку не бачив;). 

Знайшов Григорій стару бабцю, якій в 41-му було 15 років і яка пам'ятає той бій. Каже, дуже страшно було, німці наступали і нарвались на сильну оборону. Кулі свистіли, снаряди розривались. І цілий день були страшенні крики чути- німців "о майн гот", радянських "мама, мама", нутрощі і відірвані частини тіл розкидані були. Після бою в районі села Радичі було біля сотні могил німецьких з березовими хрестами, більшість з яких з часом, звичайно, затерлися. Тож Григорій сам запропонував, якщо голандець з подругою захочуть, зробити і встановити дерев'яного хреста, все-таки могила повинна бути з хрестом. 

Ось так, можна сказати, інтернет примірює людей.