Без права на помилку.

Час невблаганно біжить. Час слів та перемовин вичерпано. Вичерпано, тому що сторони не можуть і не бажають домовитися. Потуги та заклики вдаваних парламентарів від влади та "дутих авторитетів" - чого ви не хочете сісти за стіл переговорів з владою і домовитися. Це не більше ніж спроба тих самих "авторитетів" отримати індульгенцію на майбутнє, як свого часу колишній спікер парламенту В. Литвин, який не допустив кровопролиття під час Помаранчевого майдану у 2004р. І є, начебто, бажання домовлятися, і дайте ту людину, з ким можна про щось говорити. Ми готові до діалогу, ми завжди готові до конструктиву, але з ким? Питання, з ким говорити? З тими, хто вже неоднаразово недотримувався свого слова? Навести приклад? Да цих прикладів сотні і тисячі. Навіщо наступати на одні ті самі граблі, якщо і вони теж "покращені" і ніколи не зламаються. Але кров, вже пролилась, і тому немає сенсу виправдовути ситуацію і немає часу для пустих балачок. Ця влада вкрила себе ганьбою вже як тільки можливо, і скрізь, де тільки можливо. Тримаючи в заручниках Юлю Тимощенко та політичних в'язнів, відбираючи прибутковий бізнес, звільняючи заслужених людей в нікуди, примусово затягуючи у лави своєї бандитської партії, застосовуючи вибіркове правосуддя до активних і небайдужих українців, "кришуючи" силовиками увесь бізнес на всіх рівнях. Ця влада не зупиняючись пішла далі, взявши під варту, своїх "не-зручних" колишніх однопартійців. Все, про що я говорив багато років тому - як спочатку все відберемо у чужих, а потім у своїх, і так буде продовжуватися, доки не буде згадано про Закон. А Закон один для всіх. Згадайте 90-ті роки. Коли організовані бандитьські угрупування та рекет заполонили всю Україну. Тоді відбулося те, що силовики, розуміючи, що втрачають позиції і є найманцями бандитів, згадали про, що б ви думали? Вони згадали, що є Закон. З цим явищем було покінчено, а бандити хто вижив, стали бізнесменами, а силовики, тим, чим повинні займатися у відповідності до Закону, охороняти громадській порядок і спокій громадян, але до деякого часу. Цей час, на превеликий жаль, настав. Коли простіше не звертатися в міліцію, оскільки буде ще гірше. І з цим потрібно розібратися, бо система така корумпована і працює так потужно, (у грошовому еквіваленті), що її зламати важко. 
Але, влада пішла ще далі. Цинічно брешучи своєму народові про те, що Вільнюська Угода буде підписана, а на справді ні про яке підписання не йшлося взагалі, ця влада підписалася на весь світ у своїх брехливості. І заяви начебто, це все винен непрофесіійний Міністр закордонних справ і його непрофесійне міністрество, теж виглядає брехнею. І, хто після цього буде вірити владі? Опозиція? Світові лідери? Чи може Китай, куди поїхав Президент В. Янукович на три дні, певно за грошима? Як ви думаєте, який результат буде цієї поїздки, коли міжнародна політика України зазнала страшенної ганьби? Ця влада знову не зупинилась, а пішла далі, забороняючи і розганяючи мирні мітинги, провокуючи та підставляючи своїх же бійців на злочини, вибиваючи мозок беззахисних студентів, а також українським і іноземним журналістам і трощачи іхні хребти і фотокамери. Хай вони теж саме спробують зробити з афганцями чи колишніми силовиками у котрих є і залишиться на завжди поняття про честь, присягу і борг перед Батьківщиною. Чи по звірячому бити слабих та беззахисних, це метод діючої влади? Така влада нам не потрібна! Зараз та сама ситуація, як у 90-х, тільки при владі колишні і теперішні бандити. І ми мусимо вирішувати, як далі будемо жити, і це питання знаходиться в руках українського народу, єдиної сили, яка повинна розібратися, що з цим робити, бо НАРОД у відповідності до Закону, ЄДИНЕ ДЖЕРЕЛО ВЛАДИ.