Живий Журнал
 
ЖЖ Инфо » Мой блог » Hoakina » 2014 » Январь » 6
Hoakina Любіть Україну

Hoakina


Оценка: 2.9/5 Голосов: 28

Любіть Україну

06.01.2014, 15:08:24 3120 2.9 26

Сьогодні виповнюється 116 років Володимиру Сосюрі. Постать (як водиться в Україні) настільки ж значна, наскільки й суперечлива. Видатний радянський поет, в минулому солдат УНР, особистий охоронець С. Петлюри.
Ми знаємо його як тонкого лірика, автора кількох збірок любовної лірики і безсмертного "Так ніхто не кохав...". І ще як автора патріотичного вірша "Любіть Україну", написаного 1944 р. Сьогодні він знову актуальний... як і в буремний рік битви за Україну.

***

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944

Прикреплённые изображения:
Hoakina Любіть Україну
Администрация сайта zhzh.info может не разделять точку зрения авторов опубликованных материалов и ответственность за них не несет.

Комментариев: 26
tuna
1 norman (tuna)   • 15:51:20, 06.01.2014 [Материал]

лауреат сталинской премии
Hoakina
2 Марина (Hoakina)   • 15:57:43, 06.01.2014 [Материал]

На 1. Ага. Но бит был по шапке крепко за это произведение.
tuna
3 norman (tuna)   • 15:59:52, 06.01.2014 [Материал]

был бит и не убит.
типично приспособился .для трагизма ему не хватило лагерей.
Hoakina
4 Марина (Hoakina)   • 16:05:55, 06.01.2014 [Материал]

На 3. С лагерями неясно... видимо была какая то тонкая грань, которую тогда боялись перейти... вроде и счетов у них не было в швейцарских банках... но всё же боялись. Потому не Анна Ахматова сидела, а её сын... не Сосюра, а его жена. Была какая-то политическая подоплёка всему этому. Многих "пожалели" - может разнарядка какая была?
TarasS
7 Тарас (TarasS)   • 16:30:46, 06.01.2014 [Материал]

"для трагизма ему не хватило лагерей."

Якщо тобі бракує таборів, відвідай сектор Газа.
telefon
18 джавахарлал нюру (telefon)   • 18:33:46, 06.01.2014 [Материал]

В секторе Газы есть много секторов, в том числе, VIP. )
telefon
17 джавахарлал нюру (telefon)   • 18:30:25, 06.01.2014 [Материал]

Два ордена Ленина, орденА Красного Знамени, орден Знак Почёта...
tuna
5 norman (tuna)   • 16:15:27, 06.01.2014 [Материал]

про сталинку помнил,а открыл инфу ,так он госпремии брал ,двух ленинов носил на груди.
старый ,петлюровский большевик ,таких было много.
Hoakina
6 Марина (Hoakina)   • 16:27:18, 06.01.2014 [Материал]

На 5. Ну да... умел человек жить ))) хотя поэт он хороший... насколько можно было быть хорошим в рамках соцреализма.
tuna
24 norman (tuna)   • 11:43:59, 07.01.2014 [Материал]

таки да.поэт хороший.явный случай,что не всё однозначно с союзом писателей ссср и развитием национальных ответвлений литераторов.смею предположить ,всё же - было развитие .соц реализм всего одно из направлений даже в ссср.
TarasS
8 Тарас (TarasS)   • 16:32:14, 06.01.2014 [Материал]

"старый ,петлюровский большевик ,таких было много."

Старих сіоністських совків тут теж до біса. І що?
TarasS
9 Тарас (TarasS)   • 16:48:13, 06.01.2014 [Материал]

Хмуро, хмарно. Ярина.
Любим марно я й вона.
Я мовчу - вона рида...
Плачу я - вона мовчить...
Лиш рука її бліда у руці моїй тремтить.

Що це? Звичка чи любов?
Яде мій останній яд!
Скільки раз од неї йшов і вертався я назад.

Я цілую, та дарма.
Ми не рідні й не чужі,
Бо в любові цій нема пісні повної душі.

Хмуро, хмарно. Ярина.
Любим марно я й вона...

В. Сосюра
TarasS
10 Тарас (TarasS)   • 16:51:51, 06.01.2014 [Материал]

По брудному місту я блукаю.
Чорним небом думи напосіли.
І болить, болить, коли згадаю
я її, мою незрозумілу.
Вийду з міста. В синім океані
все блищить під місячним опалом.
Стогне парк у місячнім убранні,
бо лишилось жить йому так мало.
Там, у небі, невідомі гами,
де звучить вечірнє алілуйя.
Шелестить осінньо під ногами,
з тихим болем дерева цілую.
Знову місто. Вулиці вузенькі.
В цім будинку і моя кохана.
Мимо йду. В лице — трамваїв дзенькіт.
Може, вийде і на мене гляне.
Але ні. Не хоче чи не може.
Я іду. Додому б тільки швидше.
І коли тонув у сон тривожний,
нахилялось все її обличчя...

В. Сосюра
1924
telefon
11 джавахарлал нюру (telefon)   • 17:59:09, 06.01.2014 [Материал]

Марина, не могу найти, кому принадлежат эти строки ( цитирую по памяти, из детства, поэтому могут быть неточности):

Кончился бой.
Жёлто-синие клочья
Снова на станции
Треплют свой шёлк.
К пленным, столпившимся молча,
Сам куренной подошёл.
. . . .
- Вот так ребята -
Стройны да красивы,
Жалко расстреливать всех.
Вон, поглядите - и солнце и нивы!
... смех ...
Віталька
12 Віталька (Віталька)   • 18:06:28, 06.01.2014 [Материал]

Бій одлунав, і червоні знамена

Затріпотіли на станції знов,

І до юрби полонених

Сам комісар підійшов…

– Є гайдамаки мiж вами, я знаю.

Кожного кулi чекає печать.

…Стиснуто губи в останнiм вiдчаї.

Всi полоненi мовчать.

Вийшов один і сказав комісару:

«Я –гайдамака, стріляй!»
telefon
15 джавахарлал нюру (telefon)   • 18:24:45, 06.01.2014 [Материал]

Виталий, пройдите по ссылочке в №13. Там как раз об этом...)
telefon
13 джавахарлал нюру (telefon)   • 18:07:56, 06.01.2014 [Материал]

Нашёл сам. Просто я учил один из вариантов перевода на русский...
Вот здесь нашёл, у Бузины:
http://www.segodnya.ua/ukraine/ictorii-ot-buziny-vladimir-cocjura-%E2%80%93-klaccik-iz-durdoma.html
Віталька
14 Віталька (Віталька)   • 18:08:55, 06.01.2014 [Материал]

«В ту мить, коли я на півдорозі спинив руку, вона очима дала знак, і на мене моторошним градом кинулися ззаду і з боків санітари... Того, що кинувся на мене спереду, я одкинув ударом ноги між ноги нижче живота, але це йому не дуже зашкодило, бо він був у шкіряному фартуці. Як розп'ятому, руки мені витягли в сторони і зробили укол, я став весь, як холодець, безвольний і покірний, і чомусь в мені воскресло дитяче... я плакав і просився: «Дядя, я больше не буду!» ,

Драчуна притащили в отделение для буйных и голого бросили на железную кровать. Вокруг был настоящий дурдом! Один больной кричал, что горит и тонет. Другой – просил закурить и щипал обессиленного после укола поэта ногтями за лицо. А третий бегал в одном белье вокруг кровати и цитировал самого Сосюру: «Цвіте червона Україна!» Это неожиданно воодушевило валявшегося, как труп, автора: «Я подумав, що раз мене і божевільні знають, чого ж я буду боятися?»
telefon
16 джавахарлал нюру (telefon)   • 18:27:13, 06.01.2014 [Материал]

Скажем прямо, очччень неоднозначный (многоплановый) поэт...
Hoakina
21 Марина (Hoakina)   • 20:18:19, 06.01.2014 [Материал]

На 16. Всё по Фрейду. Творчество есть форма психической болезни. И если брать самых талантливых - все они немного или много того. Дело только в том, что в СССР эти факты замалчивали в угоду идейным причинам. Ведь пролетарский поэт не должен быть сумасшедшим. Но поэты всё равно чудили. Как тот же Маяковский - семья аля труа, метания и психозы, а в итоге самоубийство. Головко убил свою жену, тоже лечился в психушке, но это не стало помехой для его прославления и только в годы независимости его произведения были удалены из школьной программы. Во время нашей школьной юности его восхваляли. Литература соцреализма - это извращённый в угоду идее литературный процесс, который не эстетическому критерию подчинялся, а власти. Читателю впаривали часто малохудожественные произведения подхалимов этой власти. Или "удобных" власти. Неудобные, но талантливые уничтожались. С гениями с мировым именем было трудней - их травили, унижали. Но оставляли жить. Как Шолохова. Ему позволили слишком много, но Нобелевка его спасла. А то и сидение в станице не помогло бы. Схавали бы и не подавились.
TarasS
23 Тарас (TarasS)   • 20:54:26, 06.01.2014 [Материал]

"Головко убил свою жену, тоже лечился в психушке, но это не стало помехой для его прославления и только в годы независимости его произведения были удалены из школьной программы."

Він вбив і дружину, і маленьку доньку. "Я вибрав місце у затінку. Як і дружині, голову червоною хустиною накрив. Витягнув наган і вистрілив у голову їй..."

І не отримав навіть умовного терміну. Зате з подвоєною енергією кинувся писати свій маразматичний "Бур'ян".
telefon
19 джавахарлал нюру (telefon)   • 18:37:47, 06.01.2014 [Материал]

Нужно признать, что в какого современного украинского национального классика ни плюнь, попадёшь в известного советского поэта/писателя...
Перевёртыши!
Cobalt
20 Cobalt (Cobalt)   • 19:48:51, 06.01.2014 [Материал]

И я по памяти, со школьной программы, попытаюсь процетировать:
"...І підходить фашист і пита:
- Я знаю, між вас є комсомольці!
А ну, хто? Негайно кажіть!
І тута виходить один, курчавенький й каже:
- О, такі єсть. Я вам такі січас іх пакажу!..."

( За почти оригинал не обезсутьте.)
1-10 11-12


Объявления:

Читайте ЖЖ.инфо