Кривавий вівторок

за матеріалами УНІАН

"Беркут" проти вірян: 15-річчя бійні

Побиття учасників похоронної процесії й досі називають одним з найбільших київських зіткнень міліції та громадян.

Похорон патріарха Володимира був трагічним. Історія сучасної України більше не знає подібного випадку знущання над похоронною процесією.

Патріарх УПЦ КП Володимир (Романюк) помер 14 липня. Через три дні покійного відспівали у кафедральному Свято-Володимирському соборі, але й за кілька годин до поховання ніхто не знав напевне, де ж буде його могила.

Керівництво київського патріархату вирішило поховати його 18 липня на території Собору св. Софії в Києві. Влада дозволу на це не дала, мотивуючи відмову тим, що собор св. Софії - історико-архітектурний пам'ятник, що перебуває під охороною ЮНЕСКО.

Володимира запропонували поховати на Байковому кладовищі. Патріархат УПЦ КП з цим погодився, однак в останній момент вирішив відмовитися. Унаслідок цього, траурна процесія повернула на Софійську площу.

Органи правопорядку, намагаючись перешкодити похованню, явно перевищили свої повноваження. Це призвело до жорстокого побиття учасників похорону загоном "Беркут".

"Те, що сталося, до цього часу згадую з жахом. Досі я брав участь у дев'яти масових бійках з міліцією. Різні бували ситуації, але такого побоїща я у своєму житті не бачив. Обличчя у беркутівців були дуже страшні, звірячі, з божевільними очима", - розповів учасник тих подій Олег Кубах газеті "Україна молода".

УПЦ КП вважає, що причиною побиття похоронної процесії була спроба ліквідувати Українську Церкву, яка розрослася до того часу і стала загрозою для Московського Патріархату.

Коментуючи трагедію, що сталася на Софійській площі, Кирил (Гундяєв), що на той час був митрополитом Смоленським, заявив, що "причиною побиття людей був розкол у Церкві".