Як футбольні ультрас воюють за єдину Україну

На барикадах Майдану футбольні ультрас забули про чвари. Навесні марширували за єдину Україну і розганяли сепаратистів. Влітку взяли зброю в руки, вступивши в Нацгвардію.

Заряд "Путін – х * йло» з’явився з подачі харківських фанатів, кілька років тому згадували на цей же мотив колишнього президента Федерації футболу України Григорія Суркіса. Тепер в речівку ідеально вписалася прізвище російського президента.

Ніщо так не об’єднує, як спільний ворог. Після участі в місцевих евромайданах футбольні хулігани вирішили, що воювати один з одним сьогодні – недозволена розкіш. Знайшовся ворог крупніше, а проблеми серйозніше. Роками набивали кулаки в навколофутбольних війнах, ультрас перетворилися на патріотів, які зуміли дати відсіч сепаратистам. Перемир’я було оголошено в середині лютого. «Ми були разом на барикадах, тому що всі розуміли: зараз інші цілі”, – прокоментував представник ультрас харківського "Металіста”. Пакт про ненапад підтримали навіть відомі своїми лівими поглядами вболівальники київського "Арсеналу”. «У деяких випадках ми разом боролися з тітушкамі. Під перемир’ям підписалися майже всі топові фірми (об’єднання футбольних фанів – Фокус) і конфліктів один з одним у нас зараз немає ", – розповідає Антон, один з учасників найбільшої арсеналовской фірми Hoods.

Договір включає заборону на полювання за шарфами та банерами противника, на образливі речівки, графіті-війну, бійки в місті і інші прояви "околофутболу”.

З чого починалось перемиря

Динамівські ультрас виклали "тези» розіслали, іншим. Заперечень у інших міст не було. Хіба що фанати одеського "Чорноморця» не підписали угоду, поки не отримали запевнення в тому, що «хохли» (прізвисько динамівських уболівальників) не будуть розгулювати по їх місту, скандуючи динамівські гасла.

Розраховувати на підтримку міліції патріоти-ультрас не можуть. 12 квітня кілька десятків фанатів "Динамо” прямували до Харкова на марш за єдину Україну, затримали на кордоні Полтавської області люди з нашивками спецпідрозділів "Беркут” і "Сокіл”. У МВС потім пояснили: за те, що везли коктейлі Молотова, палиці, щити, біти, каски, ножі.

Затриманих поклали на землю, запитували прізвища, телефони, викривали в причетності до «Правого сектора”. Деяких побили, забрали гроші, гаджети, упакували в автозаки і повезли в РВВС. Потім відпустили. До Харкова кияни тоді так і не доїхали.

До закликів їхати в гарячі точки динамівські ультрас сьогодні ставляться з обережністю – відправляють тільки перевірений бойовий склад.

Чи на довго перемир’я між футбольними хуліганами?

«До тих пір, поки країну будуть ділити. Але мені вже важко уявити, щоб я ображав вболівальників з Донецька, Одеси ".

Суворий Харків

У квітні 2012 року в стрічках новин миготіли заголовки: "Масове побоїще на матчі” Дніпро "-” Металіст”,” Беркут” в лікарні, фани – у буцегарні”. "Побоїще” зафіксували на відео. Два роки по тому ці ж сайти повідомляли: «У Харкові фани "Металіста” та "Дніпра” проводять ходу за єдину Україну”.

«Раніше в день матчу з "Дніпром” місто було на військовому положенні, мало не половина "Беркута” з усієї України стягалася. Напруга зашкалювала, а зараз ми разом маршируємо за єдину Україну і роздаємо сепаратистам "- розповідає один з лідерів ультрас харківського” Металіста ".

У середині березня, після зіткнень з сепаратистами в Харкові, на Римарській вулиці, в мережу злили міліцейську базу з адресами місцевих ультрас. На кількох уболівальників намагалися завести справи. У РВВС чергували проросійськи налаштовані громадяни, кричали в обличчя матерям затриманих ультрас, що вони виховали фашистів і бандерівців. Щоб убезпечити себе і сім’ї, кілька фанатів на час вирішили виїхати з Харкова, залишити роботу, відвезти маленьких дітей. Ті, хто залишився, організували 27 квітня марш єдності разом зі своїми колишніми ворогами номер один – фанатами "Дніпра”. Того дня на них знову напали проросійські активісти.

Футбольний сезон закінчено, і маршів перед матчами поки не буде. Чого чекати від ультрас зараз -« Будемо орієнтуватися по ситуації. Я не кажу, що ми шашками танки порубаємо. Потрібно об’єктивно оцінювати свої можливості. Але бажання допомогти зберегти країну своїми методами є ".

Що буде коли перемир’я закінчиться?

"Як можна битися з людиною, з якою воювали на Грушевського по одну сторону барикад або розганяли сепаратистів”.

"Шахтар” на виїзді

Після донецького маршу за єдину Україну наприкінці квітня сепаратисти взяли в полон п’ятьох фанатів "Шахтаря”. Питали адреси, телефони, намагалися з’ясувати місця тусовок.

25-річний фанат "Шахтаря” вважає перемир’я ультрас штукою здебільшого формальною – протистояння і раніше було тільки напередодні і в день матчу, а ночувати у «динаміків» – фанатів київського «Динамо» – можна було не тільки під час Майдану.

«Думаєте, серед ворогів немає нормальних товаришів?” . І до перемир’я ультрас намагалися дотримуватися неписаних правил: захищали один одного в міліції, в "махачі” не били лежачого, відкачували тих, кому ставало погано. Ворожнеча не виливалася в спрагу крові, як у фанатів з Туреччини чи Польщі. Навіть з’явилося попередження: "Хлопці, давайте в ненависть не заграватися”. Заграєшся – отримаєш від своїх же.

Донецькі фанати охороняли місцевий евромайдан, ходили на мітинги за єдину Україну, брали участь у маршах. Коли приїжджали до Харкова, дивувалися відчайдушності місцевих уболівальників. Хоча, звичайно, проросійські настрої в Харкові не допорівняння з донецькими. Упевненості в собі не додавала і позиція футбольного клубу "Шахтар» – через хітів про Путіна заборонили вхід на стадіон декільком фанатам, просили сидіти тихо.

У міжсезоння у фанатів все ті ж два шляхи: мирні акції або вступ у Нацгвардію. Наприкінці травня фанати "Дніпра» відкрили пункт прийому гуманітарної допомоги військовим. Ультрас «Динамо» виконали пару нових пісень про Путіна, а харківські вболівальники за участі Сергія Жадана закуповують бронежилети і каски, щоб і далі відбивати атаки сепаратистів. Представник динамівського фан-руху Тарас Кузьменко розповів, що ряди Нацгвардії та інших формувань поповнили не менше тридцяти фанатів у віці від 20 до 30 років. А на початку червня група фанатів вступила в спецбатальйон МВС "Азов”.

Рано чи пізно спільний ворог для всіх футбольних ультрас буде переможений, і порожнечу на його місці багато хто захоче заповнити. Побачити ворога в тих, хто вчора прикривав тебе в бою, навіть якщо вони вболівають за інший клуб, буде непросто.

Акції ультрас за єдину Україну

2 березня на столичному "Олімпійському» фанати «Динамо» і «Шахтаря» зіграли перший матч єдності. Ультрас виступили в ролі гравців, глядачів і стюардів.

9 березня пройшло відразу два матчі дружби між заклятими ворогами – фанатами "Дніпра” і "Металіста”, "Чорноморця» і «Карпат».

30 березня в Харкові місцеві фанати провели спільний марш з уболівальниками донецького "Шахтаря” на якому заряд харків’ян "Путін – х * йло» зазвучав особливо виразно.

27 квітня пройшов один з наймасовіших маршів, що об’єднав непримиренних ультрас "Металіста” та "Дніпра”. У ході зіткнень з проросійськими активістами постраждало 14 осіб.

2 травня марш уболівальників "Металіста” і "Чорноморця” в Одесі. У ході зіткнень з проросійськими активістами загинуло близько півсотні людей.

15 травня в Полтаві більше двох тисяч ультрас "Ворскли”, "Динамо” і "Шахтаря” пройшли маршем перед фіналом Кубка України.

18 травня близько трьох тисяч фанатів шести клубів закрили чемпіонат України спільним фаєр-шоу на пішохідному мосту в Києві.

3 червня – група футбольних ультрас, у складі яких були і фанати київського "Динамо” вирушили на допомогу батальйону "Азов”.

Автор Ирина Соснина, за матеріалами  Фокус