Сільське господарство переорієнтується на Китай

В світлі останніх заборон Російської Федерації то на ввіз картоплі, то на сою і кукурудзу, і відсутності чітких перспектив щодо збільшення експорту сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу, все частіше згадуються домовленості з Китаєм, які в свій час викликали багато претензій до уряду Сергія Арбузова. Згадувалася і китайська гречка, і стереотипи, що в Китаї не може бути нічого хорошого і якісного.

Але чим далі, тим чіткіше видно, що відкриття для українських сільгосптоваровиробників нових великих ринків не передбачається і саме тому, слід згадати про укладені договори про залучення 3 млрд. доларів китайських інвестицій в українське сільське господарство, домовленості про постачання української продукції на китайський ринок та співробітництво в сфері сільськогосподарського машинобудування.

Ніхто чомусь не згадує, що ці домовленості не тільки дозволять українським аграріям вижити в складні посткризові часи, але і отримати можливості виходу на невідомі для них ринки Близького Сходу, та Азії, які як відомо, потребують значної кількості продовольства.