Помер відомий дитячий письменник Всеволод Нестайко

http://dyvys.info/suspilstvo/pomer-vidomyj-dytyachyj-pysmennyk-vsevolod-nestajko.html

Про це у Фейсбуці повідомила журналіст Тетяна Маркевич

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!

Всеволод Зіновійович Нестайко (* 30 січня 1930, Бердичів) — письменник, класик сучасної української дитячої літератури.^[1] Для його творів характерне гумористичне обігравання імен та ситуацій. Найпопулярніший твір — трилогія«Тореадори з Васюківки» («Пригоди Робінзона Кукурузо» [1964], «Незнайомець з 13-ї квартири» [1966], «Таємниця трьох невідомих» [1970])

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

http://my.berdychiv.in.ua/images/postati/postaty_nestayko.htm

Нестайко Всеволод Зіновійович

Нестайко Всеволод Зіновійович народився 30 січня 1930 року у Бердичеві в сім’ї службовця. Існує сімейна легенда: мати-філолог народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка. "Акушер, старий єврей, каже: "Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!" І з пологового будинку мене перевезли на вулицю Пушкіна". Сім'я проживала у будинку №4 по вулиці Пушкіна. Сам будинок не зберігся – у 50-х роках минулого століття його зруйнували. На цьому місці тепер розміщено дитячий садочок №16.

Мати Всеволода Зіновійовича – Марія Іванівна Довганюк – була вчителькою російської словесності, почала викладати ще до революції – 1913 року. Потім під час Першої світової війни вона пішла в сестри милосердя й опинилася по один бік фронту, а батько Всеволода – по інший, бо на той час він був січовим стрільцем в австрійській армії, він вільно володів п’ятьма мовами. У 1933 році батько маленького Всеволода був заарештований і загинув у концтаборі НКВС.

Йшов страшний 1933 рік і сім’я Всеволода, рятуючись від голоду, переїздить з Бердичева у Київ до рідної сестри матері. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Мати Всеволода Нестайка працювала вчителькою, їх квартира знаходилась в приміщенні тієї школи, де вона вчителювала.

Довгим і безтурботним було життя Всеволода в молодшій школі. Та закінчилось воно раптово – почалася Велика Вітчизняна війна. Хлопцю було тоді одинадцять років. З мамою Всеволод Нестайко провів два роки в київській окупації. Марія Іванівна організувала в своїй кімнатці підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань. Ці уроки допомогли – після звільнення Києва, який лежав у руїнах, Всеволода одразу прийняли до шостого класу. Навчався він у київській школі №63, хлопець одразу потягнувся до літератури. І коли настав час обирати професію, вирішив, що це буде тільки література.

Скінчивши десятирічку, 1947 року майбутній письменник Всеволод Нестайко вступає на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету.

У 1952 році Всеволод Зіновійович закінчує філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. А перед тим, у 1950 році, Нестайків однокурсник Олег Микитенко вступає до аспірантури й залишає роботу в дитячому журналі "Барвінок". "Я став працювати замість нього літредактором-коректором. Відтоді й почався мій зв’язок з українською дитячою літературою", – згадує згодом Всеволод Зіновійович. У "Барвінку" молодий письменник почав друкуватися й спілкуватися з класиками – Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським.

Згодом Всеволод Зіновійович працює у редакції журналу "Дніпро", видавництві "Молодь". З 1956 по 1987 рік завідує редакцією у видавництві "Веселка". Одружується, дружина Світлана Пилипівна супроводжує письменника на протязі всього його життя.

Перші оповідання для дітей Всеволод Зіновійович Нестайко почав друкувати в журналах "Барвінок" та "Піонерія". Перша книжка під назвою "Шурка і Шурко" побачила світ у 1956 році. Цього ж 1956 року Всеволод Зіновійович вступає до Спілки письменників.

Майже п'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі Всеволод Зіновійович засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них "В Країні сонячних Зайчиків" (1959), "Супутник ЛІРА-3" (1960), "Космо-Натка" (1963), "Робінзон Кукурузо" (1964), "Тореадори з Васюківки" (1973), "Одиниця з обманом" (1976) та інші. Нещодавно було видано дві аудіокнижки письменника: "В Країні сонячних зайчиків" і "Чудеса в Гарбузянах".

Книги Всеволода Нестайка перекладено двадцятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою та ін. Російською мовою його книги виходили тринадцять разів. За творами Всеволода Нестайка поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди: телефільм "Тореадори з Васюківки" одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Його замовили загалом 72 країни світу. На жаль, в Україні на телеекранах фільм не з’явився. Чиновники від культури знайшли в ньому наклеп на радянську дійсність, а героїв визнали "нетиповими піонерами". Кінофільм "Одиниця з обманом" премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).

Всеволод Нестайко – лауреат премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку "Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків"), премії імені Олександра Копиленка (за казку "Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя"). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях "П’ятірка з хвостиком" він був удостоєний другої премії. За повість-казку "Незвичайні пригоди у лісовій школі" Всеволод Нестайко був удостоєний у 1982 році премії ім. Лесі Українки. А трилогію "Тореадори з Васюківки" 1979 року внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

У донбаському місті Дружківка з 2004 року працює дитяча бібліотека імені В.З. Нестайка.

На даний час письменник проживає у Києві на Печерську.

Твори:

Тореадори з Васюківки (1963). Вперше видавався у 70-тих роках видавництвами "Веселка" та "Школа". За часів незалежної України твір було надруковано видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Роман складається із трьох частин: "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Незнайомець з тринадцятої квартири" та "Таємниця трьох невідомих". Героями повісті є Ява та Павлуша. Роман зазнав другої редакції у 2004 році: було видалено ідеологічні нашарування, деталі, незрозумілі після розпаду СРСР, і додано нові сюжети.

Пригоди Робінзона Кукурузо (1964);

Незнайомець з тринадцятої квартири (1966);

Таємниця трьох невідомих (1970);

Шурка і Шурко (1956);

Це було в Києві (1957);

В Країні Сонячних Зайчиків (1959);

Одиниця з обманом (1976);

Пригоди Грицька Половинки (1978);

Пригоди журавлика (1979);

Незвичайні пригоди у лісовій школі (1981);

Чудеса в Гарбузянах (1984);

П’ятірка з хвостиком (1985);

Скринька з секретом (1987);

Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків (1988);

Чарівні окуляри (2006).

Джерела і література:

Національна бібліотека України для дітей - http://www.chl.kiev.ua/95/Writer_1/Nestaikobd.html

Ігор Кручик, "Тиждень" - http://www.simya.com.ua/articles/51/16488/

Надія Савчук. Всеволодові Нестайку пишуть діти, дідусі й бабусі. // "Газета по-українськи" від 20.03.2008 р.,http://gazeta.ua/index.php?&id=215993

Всеволод Нестайко та керівник видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Іван Малкович.

Нестайко Всеволод Зіновійович, 2008 р.

Фото Андрія Ломакіна.

Нестайко Всеволод Зіновійович, 2008 р.

Фото Наталії Чубенко.