Интересные мысли одного человека(1часть)

Нещодавно у продажу з'явився новий роман Віктора Суворова "Облом". Книга про Хрущова, Жукова, про те, як СРСР уник військової диктатури, а світ - третьої світової. Ми сконтактувалися з Володимиром Богдановичем, щоб поговорити про його новий роман, а заразом про війну, яку веде Росія, про те, що робити з армією і як жити, аби перемогти.

Разговор разбиваю на три части,ибо наши коллеги не любят в блогах очень длинные тексты.

ХРУЩОВ ПОРЯД З ЖУКОВИМ – М’ЯКЕНЬКИЙ, КУДЛАТЕНЬКИЙ ЧЕБУРАШЕЧКА.

- Володимире Богдановичу, залишилися два головні враження від вашої книги. Перше, як майстерно Хрущов усунув від влади Жукова.

- Але ніколи він потім з образу "дурня" вийти не міг, усі ось так і вважають. А він Сталіна пережив, Берію пережив, Молотова, Маленкова, Кагановича, це ж такі зубри. Ну, а Жукова "з'їв". Ось такі справи.

- Читаючи про Жукова, навіть подумала, що треба звернутися з пропозицією до Нацради - заборонити російський серіал про Жукова в Україні, бо це, фактично, відмивання деспота. Як Ви вважаєте?

- Багато він усього начворив. Влаштовані ним ядерні випробування на Тоцькому полігоні призвели до того, що просто населення там вмирало. Під час перебудови журналісти спробували знайти статистику, скільки онкологічних захворювань було в населення, так там одразу ж згоріла лікарня районна зі всіма документами, які в ній були. Все шито-крито. А Угорщина чого варта, ну, у нього ж четверта зірка Героя Радянського Союзу за Угорщину, за те, що придушив там революцію. А перший орден він нічого не на громадянській війні отримав, а після громадянської війни мужики Тамбовської губернії повстали, ось він там їх душив. Кат, він і є кат.

- Про Угорщину. Ви описуєте абсолютно пронизливо Угорську революцію 1956 року. В українського суспільства склалося враження, що справжню Угорщину, її тоді вбили просто, а прийшли до влади кати. І ці кати, нащадки тих чекістів зараз із "Газпромом" і з Путіним продають цінності, воюють проти України. У чому, по-Вашому, така нелогічна історично-політична поведінка в сьогоднішній Угорщині?

- Не можу відповісти на це питання. Але давайте віддамо їм належне. Справа в тім, що Угорщина, вона кінець кінцем зруйнувала весь комуністичний блок. Історія була ось яка - в 1956 році, коли ось це все закінчилося, прийшли нові комуністи, і вони сказали радянським комуністам, хлопці, ось тут вішали за ноги наших, забивали сталевими прутами, тому ви лагіднішими будьте. І помалу Угорщина почала відпускати гальма, почав приватний бізнес там з'являтися, і помалу вони стали виходити з соціалізму. І влітку 1989 року вони відкрили кордон з Австрією. Тому що це була Австро-Угорська імперія колись, близькі, братські народи, етнічно вони різні, але вони складали колись основу Австро-Угорської імперії. Вони відкрили ці ворота на кордоні, і тоді народ з Угорщини раптом до Австрії не побіг, тому що вони помалу підняли життєвий рівень так, що, ну, не як в Австрії, але непогано було. Зате східні німці через те, що Берлінська стіна стоїть, і східним німцям не можна втекти, кинулися на своїх машинах, типу трабант, всі до Угорщини, з Угорщини - до Австрії, а з Австрії - до Західної Німеччини. І цей потік почав наростати-наростати-наростати, і зайняли вони всі дороги. Я пам'ятаю той час, я понісся туди, аби на це подивитися з Австрії, як забиті шляхи, просто люди хапали все, що у них є, сідали в цей трабант, і крім того, туди поляки кинулися, чехи, забиті дороги просто, ну, стоять машини, як на кримській переправі цього літа. І тоді німецькому уряду, східно-німецькому уже нічого було робити. Вони бачать: східні німці втікають-втікають, ну, ганьба для країни, і вони сказали, так, ми через Берлінську стіну пропускатимемо. І коли народ кинувся до Берлінської стіни, там почалося таке, почалося братання з прикордонниками, і Берлінська стіна впала, але повторюю, в цьому є заслуга Угорщини. І ми про це завжди повинні пам'ятати. Тому те, як вони ставляться до власної історії, давайте вважати це їх справою. Давайте пам'ятати свою історію.

- Хочеться мати друзів, і знати, що вони справді друзі.

- Ви розумієте, справа в тім, що є армійські якісь, століттями усталені порядки, вони ж і тюремні. Ось, приміром, є казарма, в казармах я жив 7 років - з одинадцяти років, з Суворовського училища, туди в 11 років приймали. І це досить сувора школа життя була, половина наших не витримувала. Звідти можна було піти, це ж не дитяча колонія виправна. Але серйозна школа життя. Ось, припустімо, мене ображають там якісь такі нехороші, узяв тоді, в руці затиснув олівець, аби стирчало сантиметрів зо два, такий невеликий олівець, тупим кінцем, ну, на тебе вже кидаються, то ось цим тупим кінцем, як ножем, як даси, це страшний удар. Ви розумієте, про що я говорю? Коли в кулаці вниз на два сантиметри стирчить шматок дерева, і як «вріжеш» ним, тебе починають поважати. Поки сам не захищаєшся, ніхто тебе захищати не буде. Ну, це й у в'язницях так само. Щойно став себе захищати, там хтось скаже, гей, відчепіться від нього, чого ви пристали. Те ж саме мають засвоїти всі українці. Допоки Україна не вестиме за всіма правилами війну за свою незалежність, ніхто допомагати не буде. Щойно Україна почне себе захищати, всі будуть на її боці. Це тюремне правило, це армійське правило, це правило первісного ладу, ось такі ми, люди. І так тисячоліттями, ми звірі. Коли звір «відгризається», то й добре, а як тільки хвіст підібгав, його всі починають кусати і той, хто навіть не хотів би, і той кусає.

- Але Ви про Хрущова пишете з якоюсь такою погано приховуваною симпатією.

- Справа ось у чому, - сам Микита Хрущов був звіром. Я там згадую про те, ким він був, коли був першим секретарем Московського обкому, ким він був під час Голодомору, під час великого терору і т.д. Проте, у порівнянні з Жуковим, ну, це був просто, ну, такий, знаєте, м'якенький такий Чебурашечка, такий весь кудлатенький. Розумієте, є два види жорстокості, ось приміром, сталінська жорстокість. Про Сталіна я пишу завжди з симпатією, тобто це жорстока людина, але це мудра людина. Це людина із загостреним почуттям якогось диявольського гумору. У Сталіна гумор був, ці сталінські жарти, я просто колекціоную, страшні якісь, але це людина, що розуміла гумор, у нім було щось людське. Коли ми говоримо про Жукова, почитайте його мемуари, там жодного жарту немає, ніколи не випливає, людини взагалі не видно, це якась бюрократична машина, у якої жодних почуттів людських немає. Тому я пишу про Хрущова, бо Хрущов, при всьому цьому своєму звірстві, все-таки людина, в якої був гумор. Ось люди, які не мали ніякого гумору, - Гітлер, Ленін, Жуков - це страшні тирани. А тиран із гумором, ну, все-таки в ньому щось людське є. І я говорю про те, що Хрущову треба поставити пам'ятники, я звичайно жартую, ну, ось Леніна скинули, ось на ті постаменти ставити Хрущова, але написати, що це звір, це ворог, Голодомор на нім і терор і т.д. Але він нас врятував від Жукова, громадяни, вклонімося йому.

Источник:http://www.ukrinform.ua/ukr/news/viktor_suvorov_yakshcho_ne_dati_narodu_zbroii_mi_zalishimosya_natsie_yu_rabiv_1989304