Протягом останніх трьох місяців в українському інформаційному просторі з’явилося чимало повідомлень про те, що Україні варто відмовитися від Донбасу.
Можна зробити припущення, що частково такі «інформаційні вливання» були замовлені чинним режимом, котрий хоче виправдати перед суспільством свою, м’яко кажучи, непослідовну політику по відношенні до держави-агресора. Проте частина з них – це плід безідейності і світоглядної гнилизни людей, котрі наповнюють наш інформаційний простір.
Риторика тих, хто виступає за здачу Донбасу, часом різниться. Інколи звучать відверто капітулянтські розмови про неможливість чинити воєнний опір Росії. Інколи просто говорять про нелояльність населення Донбасу до України. Найабсурднішими є тези про те, що Донбас потрібно віддати Росії, бо… тамтешнє населення не підтримує ідею вступу до ЄС (ніби вступ до ЄС – це наша національна ідея, самоціль, яку підтримує більшість українського населення).
Очевидно, людям, котрі озвучують подібну риторику, є абсолютно байдужим поняття національної честі. Так само їм є байдужою доля тих патріотів України, котрі опинилися на окупованих територіях. Так само їм є байдужими наші загиблі товариші, тисячі загиблих українських солдат. Так само їм є байдужим те, що створення «донбаського Придністров’я» буде чинником дестабілізації ситуації в Україні й інструментом впливу на Україну з боку Кремля.
Ми, українські націоналісти, не відмовимося ні від Криму, ні від Донбасу, адже це – наша земля. Значний відсоток населення цих територій став жертвою того, що понад двадцять років відносної незалежності держава Україна майже не проводила політики деколонізації і національного відродження цих теренів (в той час, коли Москва проводила широкомасштабну пропаганду і розбудову мереж впливу). В майбутньому ситуація має змінитися. Але, щоби повернути Криму та Донбасу українське обличчя, спочатку ці території потрібно відвоювати. Хто говорить протилежне – той свідомо чи несвідомо працює на користь наших ворогів.
Прикреплённые изображения: