источник http://forbes.ua/ua/nation/1389965-hto-podilit-oboronnij-byudzhet-ukrayini

Хто поділить оборонний бюджет України

У держбюджеті-2015 на зміцнення обороноздатності України передбачені рекордні 85 млрд гривень, або 5% ВВП. Це безпрецедентна сума, яка перевищує показник минулого року в 3 рази, і в 4-6 разів − оборонні бюджети останніх років довоєнного періоду.

Фото УНІАН

Глава РНБО Олександр Турчинов дав лише найзагальніші орієнтири у напрямку військових витрат − за його словами, близько 34 млрд буде виділено на безпеку і 51 млрд − на оборонні цілі.

Для контролю над витрачанням цих коштів Петро Порошенко вибудовує власну вертикаль, в тому числі й через РНБО. У лютому першим заступником голови ради призначено Олега Гладковського (до зміни прізвища − Свинарчук), який із серпня минулого року займає пост глави міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Гладковський-Свинарчук − екс-президент корпорації «Богдан», давній бізнес-партнер Порошенка. А гендиректор «Укроборонпрому» Роман Романов, призначений у липні 2014 року, за кілька місяців до цього курирував передвиборчу кампанію Петра Порошенка в Херсонській області.

Хто буде розпоряджатися цими грошима? Forbes знайшов кілька конкретних прикладів боротьби за оборонний бюджет.

Закупівля озброєння

«Спецтехноекспорт» − торговий агент у структурі ДК «Укроборонпром», який продає українську техніку на експорт і закуповує за кордоном відсутні в Україні зразки. Значимість і обсяг контрактів «Спецтехноекспорту» зросли пропорційно до збільшення військових потреб України.

Як з'ясував Forbes, у лютому в «Спецтехноекспорті» з'явився новий топ-менеджер − 24-річний Антон Пашинський, син голови комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони та колишнього голови Адміністрації президента України Сергія Пашинського. Він очолив другий департамент державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» державного концерну «Укроборонпром» − цей підрозділ веде, зокрема, військові контракти України з Північним Суданом на десятки мільйонів доларів.

Профільної освіти, яка б частково компенсувала відсутність досвіду, у нового топ-менеджера немає: Пашинський-молодший − випускник Київського національного економічного університету ім. Гетьмана. До призначення в «Спецтехноекспорт» він працював бренд-менеджером компанії Avangard олігарха Олега Бахматюка. Згадка про цей етап кар'єри є на його сторінці в Facebook.

Forbes зв'язався з Антоном Пашинським через Facebook. На питання про займану посаду Пашинський-молодший відповів лаконічно: «Ходив у відділ кадрів для уточнення. Я − начальник департаменту контрактів №2». Щодо інших питань безпосередньо він відмовився спілкуватися, посилаючись на корпоративні правила держконцерну. «Не хочу, щоб із мого місця роботи хтось робив сенсацію, але згідно з нашим положенням, спілкуватися з журналістами без погодження концерну «Укроборонпром» я права не маю», − написав він.

Його батько − голова комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський − назвав інформацію про працевлаштування свого сина в «Спецтехноекспорт» «фантазією». «Людина, яка представилася моїм сином, дала помилкову інформацію. Дуже шкода, що журналісти дають неправдиву інформацію − про якісь мільярди гривень, департаменти «Укроборонпрому». Мій син не працює в другому департаменті «Укроборонпрому», − сказав він.

Зателефонувавши після цього ще раз у приймальню «Спецтехноекспорту» і попросивши з'єднати з департаментом Антона Сергійовича Пашинського, журналіст Forbes почув, що той перебуває у відрядженні до 27 лютого.

«Слід віддати належне, хлопець чесно зізнався, що взагалі не розбирається в експорті-імпорті озброєнь. Попросив ввести його в курс справи. Ось, вводимо не поспішаючи, поки СБУ перевіряє його на можливість допуску до держтаємниці», − на умовах анонімності розповіло джерело в компанії.

Нагадаємо, ще 17 березня 2014 року в.о. президента Олександр Турчинов призначив Сергія Пашинського головою наглядової ради держконцерну. У цьому статусі Сергій Пашинський особисто представляв колективу «Укроборонпрому» нових начальників. Кадрова мішанина припинилася на початку липня 2014-го, коли вже новий президент підписав указ про призначення гендиректором «Укроборонпрому» Романа Романова.

Динаміка військових бюджетів України за останні п'ять років

Дослідження безпілотників

Масштабний навколовоєнний проект ініціював секретар парламентського комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Винник.

Винник − депутат від Блоку Петра Порошенка, обраний по Херсонській області (Нова Каховка). При цьому Винник був узгодженим кандидатом між БПП і «Народним фронтом».

У Херсоні Винник фігурував у кількох гучних скандалах. Будучи директором ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1» (Нова Каховка), Іван Винник у 2012 році став фігурантом кримінальної справи за ч.2 ст. 367 УКК України. Його звинувачували у доведенні підприємства до банкрутства і неналежному виконанні службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки: ненадходження до держбюджету коштів у вигляді податку на додану вартість в сумі 444 000 гривень.

Винник у суді визнав свою провину, і Каховський міськрайсуд 21 лютого 2013 року прийняв рішення закрити справу й амністувати обвинуваченого. При цьому депутат досі залишається невиїзним з країни − через заборгованість перед Альфа-Банком на 332 млн гривень суд наклав заборону (документ є в розпорядженні Forbes) на транскордонні переміщення депутата і його дружини.

У парламенті депутат Іван Винник − один із найактивніших законодавців, список його депутатських ініціатив у правоохоронній та оборонній сфері наближається до трьох десятків. Активний він і за межами парламенту − відвідавши разом з іншим членом БПП Бориславом Розенблатом Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, він ініціював створення в Житомирі науково-виробничого центру з розробки та виробництва безпілотних літальних апаратів. На це, за словами депутата, потрібно мільярд гривень в 2015-2016 роках.

Доцільність витрачання такої значної суми бюджетних коштів на цей проект − під питанням. Житомирське підприємство вже давно розробило і випускає безпілотники, які активно використовуються українськими військовими. Як повідомив прес-центр АТО ще в серпні, такі літальні апарати з'явилися на озброєнні сил АТО, застосовуються вони в основному для повітряної розвідки в гарячих точках.

Forbes звернувся до експерта з озброєнь із питанням: чи були зафіксовані неполадки в роботі цих безпілотників, через що могла б виникнути необхідність у розробці принципово нових зразків. За його словами, єдине нарікання − мала їх кількість, потреби ж у дослідницьких роботах на мільярд немає.

Forbes направив запити в РНБО, профільний комітет парламенту і Фінмоніторинг із проханням обґрунтувати необхідність таких досліджень і на що конкретно чиновники збираються витратити 1 млрд гривень. За словами Сергія Пашинського, на базі Житомирського військового інституту створюються десятки проектів. «Дуже шкода, що держава їх не може підтримати фінансово, і цей мільярд гривень − це одкровення», − каже він.

За його словами, як Житомирський військовий інститут, так і інші установи цього профілю потрібно підтримувати оборонними замовленнями, даючи їм можливість розвивати оборонну промисловість. «Для того щоб зробити безпілотники, які нам треба, необхідно $500 млн і 3-4 роки, у нас ні того, ні того немає. Я вітаю всіх волонтерів та активістів, які займаються безпілотною авіацією і допомагають армії. На базі військової служби є розробки, які ми плануємо запустити у виробництво, але це буде ще нескоро», − підкреслює він.

Юрій Береза, заступник голови фракції «Народного фронту», голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони, зазначає, що безпілотні проекти можуть реалізовувати українські авіамоделісти, випускники технічних вузів країни. «Навіщо сьогодні витрачати мільярд на таке? – дивується він. – Я категорично проти, щоб використовувати мільярд гривень на цю програму».

Більш обґрунтованою він вважає точкову підтримку – на одну з потужних авіамодельних груп, які серйозно займаються розробками і в Києві, і Дніпропетровську, і Харкові, і Львові. «Краще підтримувати ось такі групи, і я впевнений, що результат вони дадуть набагато кращий», – вважає він.

Проект «Стіна»

За даними заступника міністра фінансів Ігоря Уманського, частину оборонного бюджету буде витрачено на проект «Стіна» – фортифікаційну споруду на кордоні з Росією.

Це один із найдорожчих і найбільш розпіарений військовий проект в Україні. Вперше про необхідність відокремитися від Росії не тільки в геополітичному, а й у фізичному сенсі Арсеній Яценюк заявив у червні. Проект, незважаючи на його очевидну бутафорію, а можливо, саме тому викликав гаряче схвалення в суспільстві.

Кошторис проекту неодноразово коректувався. Стартувавши з 8362 млн гривень (виходячи з вартості облаштування 1 км кордону в 4 млн гривень), потім розрахункові витрати були суттєво зменшені. За словами Віктора Назаренка, голови Державної прикордонної служби, вартість проекту після оптимізації зменшиться мінімум удвічі. «Орієнтовна сума витрат на облаштування 1 км... не більше 1 млн гривень залежно від місцевості та прикордонної інфраструктури», – сказав він.

Враховуючи особливий статус об'єкта, деталі його реалізації віднесені до категорії «державна таємниця». У 2014 році Кабмін виділив на лінію безпеки і Європейський вал 235 млн гривень. На кордоні вже облаштовано 144 км танкових ровів і 90 км інженерних огорож.

Поки відомий тільки один підрядник – Харківський завод ім. Фрунзе, який випустив партію систем огородження загальною протяжністю 4,3 км для зміцнення українсько-російського кордону. Загальна вартість контракту становить 1,7 млн ​​гривень. «Під замовлення підприємство встановило спеціальну ціну, яка значно нижча вартості, за якою продукцію відпускають на ринок», – йдеться в повідомленні заводу.

«Стіна» включає в себе комплекс інженерних споруд: прикордонні стовпи, протитанковий рів, бруствери, контрольно-слідову смугу, а також рокадну дорогу для пересування загонів прикордонної служби, передбачено установку датчиків і відеокамер. Термін реалізації проекту – три роки.

Структура військового бюджету на 2015 рік у розрізі відомств